Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2021 року у справі №937/313/21

Ухвала

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 937/313/21

провадження № 61-13100ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргуакціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 квітня 2021 року в складі судді: Бахаєва І. М., та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2021 року в складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В.

Ю., Кухаря С. В., у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2021 року, позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 грудня 2008 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 34 165,32 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

03 серпня 2021 року засобами поштового зв'язку АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Криловою О. Л., на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 квітня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2021 року. АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом та неустойки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги; в іншій частині оскаржені рішення залишити без змін; судові витрати покласти на відповідача.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 937/313/21 становить 48 460,29 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 937/313/21 є малозначною у силу вимог закону.

АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором тягне загрозу повернення банком залучених коштів вкладникам та ставить під загрозу репутацію банку, що перешкоджає його стабільній роботі, обмежує права та порушує майнові інтереси позивача. Проте АТ КБ "ПриватБанк" не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи.

Оскільки вказівка на невиконання відповідачем зобов'язань за договором фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ
КБ "ПриватБанк".

Банк зазначає, що суди не застосували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 750/6058/17-ц, від 23 грудня 2019 року у справі №572/1169/17, від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, чим порушено формування єдиною правозастосовчої практики. Проте АТ КБ "ПриватБанк" не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для АТ КБ "ПриватБанк".

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини 2 статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником Криловою Оленою Леонідівною, на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 квітня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук