Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.08.2021 року у справі №216/5280/17

Ухвала

06 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 216/5280/17

провадження № 61-12095 ск 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на постанову Дніпровського апеляційного суду 08 червня 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу,

Встановив:

У жовтні 2017 року акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - АТ "ОГС "Криворіжгаз") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у розмірі 19 982,02 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року позов АТ "ОГС "Криворіжгаз" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "ОГС "Криворіжгаз" заборгованість в сумі 19 982,02 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду 08 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

07 липня 2021 року АТ "ОГС "Криворіжгаз" надіслало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду 08 червня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду 08 червня 2021 року та залишити в силі рішення Центрально-Міського районного м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 березня 2021 року.

Дослідивши касаційну скаргу АТ "ОГС "Криворіжгаз", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Згідно із пунктами 1, 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, а ціна позову у справах, у яких заявлено кілька самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, предметом позову є стягнення вартості необлікованого природного газу розмірі 19 982,02 грн.

Ціна позову в даній справі становить 19 982,02 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00*100=227 000,00 грн).

Верховний Суд урахував ціну позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є малозначною та не належить до виключень, передбачених пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Разом із цим, у касаційній скарзі заявник зазначає, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та містить значний суспільний інтерес.

Зазначені аргументи суд вважає необґрунтованими, оскільки вони є виключно суб'єктивними судженнями заявника касаційної скарги та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з фактичними обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції, і належних обґрунтувань того, що дана справа має виняткове значення для заявника, у касаційній скарзі не викладено.

Належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в малозначній справі, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням указаного, оскільки АТ "ОГС "Криворіжгаз", подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на постанову Дніпровського апеляційного суду 08 червня 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" до ОСОБА_1 про стягнення необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук