Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.11.2019 року у справі №520/17264/18

Ухвала

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 520/17264/18

провадження № 61-20474св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 30 січня 2019 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", у якому просив визнати протиправними дії останнього щодо відмови у видачі довідки про відсутність заборгованості з оплати за отримані комунальні послуги та стягнути грошові кошти в розмірі 136,80
грн.

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 30 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У листопаді 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 30 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження заочного рішенняПриморського районного суду міста Одеси від 30 січня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У даній справі заявлені вимоги немайнового характеру - про визнання дій протиправними та вимоги майнового характеру - про стягнення коштів у розмірі 136,80 грн (що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн * 250 = 480 250 грн).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

з

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України).

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статтями 19, 389 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження у справі № 520/17264/18 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про визнання дій неправомірними та стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 30 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук