Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.11.2020 року у справі №338/209/20

Ухвала

09 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 338/209/20

провадження № 61-16311ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Зайцева А.

Ю.,

розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року частково задоволено її позов до Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України та зобов'язано управління здійснити перерахунок і виплату їй пенсії державного службовця з урахуванням у складові заробітної плати, з якої нараховується пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до довідки Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області № 92 від 15 серпня 2017 року. Причиною неврахування до її пенсії вказаних надбавок слугувало те, що Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської областінадала до органу Пенсійного фонду України довідку для призначення їй пенсії без зазначення в ній матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати. З 2011 року (з часу призначення пенсії) вона недоотримувала грошові кошти. За її зверненням ТзОВ "ЮрекАудит" надано аудиторську довідку-розрахунок, згідно з якою різниця між перерахованою пенсією за рішенням суду та виплаченою пенсією (недотримана пенсія) становить 15 842,72 грн, а інфляційні втрати складають 19 143,14 грн. В добровільному порядку Богородчанською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області вказану майнову шкоду їй не відшкодовано.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд стягнути на її користь з держави України в особі Державної казначейської служби України та Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 34 985,86 грн завданої шкоди, а також судові витрати, які включають витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн та 1 200 грн за проведення аудиторського розрахунку.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 34 985,86 грн на відшкодування майнової шкоди.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору та 1 200 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2020 року залишено без змін.

03 листопада 2020 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) Державна казначейська служба України звернуласьдо Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі становить 34 985,86 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев