Ухвала

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 522/14890/16-ц

провадження № 61-3916св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Плюс", приватне підприємство "Юридична компанія "Гарант",

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Калараш А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Грін плюс" (далі - ТОВ "Грін Плюс"), приватного підприємства "Юридична компанія "Гарант" (далі - ПП "ЮК "Гарант"), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" (далі - ТОВ "Гооряц-Т"), про визнання договору позики припиненим, визнання договору купівлі-продажу удаваним правочином, визнання іпотеки такою, що припинена, визнання права власності, визнання неправомірними дії по переданню майна.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано договір позики, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17 квітня 2013 року, припиненим у зв'язку із виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за цим договором у повному обсязі.

Визнано договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ "Грін Плюс", укладений 17 квітня 2013 року, удаваним та встановлено, що зазначений договір є договором застави, який є таким, що припинений у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 100 % в статутному капіталі ТОВ "Грін плюс", вартість якої становить 2 485 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ "Грін плюс", ПП "ЮК "Гарант", третя особа - ТОВ "Горяц-Т", про визнання договору купівлі-продажу удаваним правочином, визнання іпотеки такою, що припинена, визнання права власності та в частині визнання неправомірними дій з передання майна, скасовано та провадження у цій частині закрито на підставі частини 1 пункту 1 статті 205 ЦПК України 2004 року.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 07 грудня 2017 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2017 року в частині вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ "Грін плюс", ПП "ЮК "Гарант", третя особа - ТОВ "Горяц-Т", про визнання договору позики припиненим, скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд, виходив з того, що спір, який виник між учасниками товариства щодо купівлі-продажу часток у статутному фонді цього товариства, що пов'язано з розпорядженням корпоративними правами, є корпоративним, а справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

У січні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційні скарги на рішення та ухвалу апеляційного суду, у яких, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та залишити в силі у цій частині рішення суду першої інстанції. Також просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, дійшов помилкового висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки невірно визначив характер і зміст спірних правовідносин.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції.

Керуючись частиною 6 статті 403, частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 522/14890/16-ц за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Грін плюс", приватного підприємства "Юридична компанія "Гарант", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т", про визнання договору позики припиненим, визнання договору купівлі-продажу удаваним правочином, визнання іпотеки такою, що припинена, визнання права власності, визнання неправомірними дії по переданню майна передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І.Крат