Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.04.2021 року у справі №215/7141/19

УХВАЛА

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 215/7141/19

провадження № 61-4112ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"), Публічного акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат") про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька, внаслідок професійного захворювання.

Позов обґрунтований тим, що його батько, ОСОБА_2, пропрацював понад 21 рік 7 місяців, зокрема, 15 років 9 місяців на ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та 3 роки 11 місяців на ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Відповідно до акта розслідування професійного захворювання (отруєння) від 06 листопада 2000 року діагноз ОСОБА_2: пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії, ЛН другого ступеня, двостороння сенсоневральна туговухість з правої сторони першої стадії, зліва - третьої стадії. Причиною виникнення професійних захворювань ОСОБА_2 визнано роботу на цих підприємствах в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на технічно застарілому обладнанні.

Зазначив, що актом від 12 січня 2001 року, складеним, зокрема, повноважними представниками ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", з врахуванням тривалості роботи в умовах впливу на здоров'я шкідливих виробничих факторів, встановлено ступінь вини цих підприємств в ушкоджені здоров'я: ПрAT "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - 74,12 %; ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" - 18,43 %. До Відкритого акціонерного товариства "Кривбасрудоремонт", де батько позивача працював протягом 1 року і 7 місяців, позов не пред'явлено у зв'язку з ліквідацією підприємства.

З 04 грудня 2003 року батьку ОСОБА_1 у зв'язку з отриманим профзахворюванням встановлено 2 групу інвалідності безстроково та визначено стійку втрату працездатності у розмірі 80 %.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_2 помер.

Довідкою Міжрайонної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом від 22 листопада 2019 року серії АА № 0000198 встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 із встановленими йому за життя професійними захворюваннями.

Смерть батька завдала йому моральних страждань, оскільки він втратив рідну йому людину, яку дуже любив і поважав, після смерті батька позивач знаходиться у напруженому стані, адже думки про смерть батька не залишають його і до теперішнього часу.

Просив відшкодувати з відповідача ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на його корить, без утримання податків та зборів, моральну шкоду у розмірі 444 720,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн, з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на його користь, без утримання податків та зборів, моральну шкоду у розмірі 110 580,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнено з ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 222 360,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, внаслідок професійного захворювання, а також 2 500,00 грн витрат на правничу допомогу, всього стягнено 224 860,00 грн.

Стягнено з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 55 290,00
грн у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, внаслідок професійного захворювання, а також 500,00 грн витрат на правничу допомогу, всього стягнено 55 790,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухваливши рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника внаслідок професійного захворювання, та вірно встановив, що відповідно до статтей 1167, 1168 ЦК України, позивачу необхідно відшкодувати моральну шкоду у зв'язку зі смертю батька, внаслідок отриманих ним професійних захворювань на підприємствах.

У березні 2021 року ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернівського районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2

207,00 грн.

Предметом спору у зазначеній справі є відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок професійного захворювання у розмірі 555 300,00 грн.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 207,00 грн*250=567 500,00 грн) та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Отже, справа є малозначною.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Доводи касаційної скарги хоча і містять посилання на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте зводяться до незгоди зі встановленими обставинами та оцінкою доказів, не стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Оскільки оскаржені заявником рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року постановлені у малозначній справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника, внаслідок професійного захворюваннявідмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко