Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.07.2018 року у справі №552/1327/18

Ухвала

03 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 552/1327/18

провадження № 61-39006ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий дім Позика" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий дім Позика" про визнання договорів недійсними та повернення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий дім Позика" (далі - ТОВ "Фінансовий дім Позика") про визнання договорів недійсними та повернення грошових коштів.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними договори, що укладені між ТОВ "Фінансовий дім Позика" та

ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року за номерами 003784,003785,003786.

Зобов'язано ТОВ "Фінансовий дім Позика" повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 41 659 грн 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Фінансовий дім Позика" на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Крім того, заявник зазначив, що справа є малозначною, але підлягає касаційному перегляду, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для ТОВ "Фінансовий дім Позика".

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 41 659 грн 50 коп. та станом на 01 січня

2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Доводи касаційної скарги про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для заявника виняткове значення, є необгрунтованими та зводяться до незгоди заявника із ухваленими судовими рішеннями. Посилаючись на наявність зазначених обставин, ТОВ "Фінансовий дім Позика" не навело обґрунтованих доводів, в чому полягає фундаментальне значення розгляду зазначеної справи для формування єдиної правозастосовної практики, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті у суді касаційної інстанції.

Ураховуючи наведене та беручи до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства Верховний Суд не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням того, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, відсутні підстави для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики чи становить для заявника виключне значення, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий дім Позика" на рішення Київського районного суду м.

Полтави від 02 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 30 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий дім Позика" про визнання договорів недійсними та повернення грошових коштів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик