Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.04.2020 року у справі №210/1323/19

УХВАЛА

07 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 210/1323/19

провадження № 61-5549ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинсього районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про відшкодування збитків за незаконне користування знаком для товарів та послуг,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2), фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) про відшкодування збитків шляхом застосування разового грошового стягнення за незаконне користування знаком для товарів та послуг у розмірі 400
000,00 грн.

Позов обгрунтований тим, що порушення прав ОСОБА_1, як законного власника знаку, полягають у тому, що на вхідній двері кафе відповідачів міститься назва закладу - "ІНФОРМАЦІЯ_2", яка є точною копією частини його торгової марки; кожна сторінка меню закладу, футболки офіціантів, серветниці в закладі, книга відгуків та пропозицій, яка оформлена на відповідача ФОП ОСОБА_2, чек закладу - містять назву його торгової марки, отже, господарська діяльність відповідачів, яку вони проводять в закладі "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1, підпадає під класи міжнародної класифікації товарів та послуг, щодо яких ним отримана охорона торгової марки.

Крім того, його торгова марка використовується в найменуваннях в соціальних мережах, в мережі Інтернет. Відповідачі незаконно використовують його торгову марку з 05 квітня 2018 року до сьогодні, отримують прибуток за провадження діяльності під його торговою маркою. Зміною рецептури відповідачі завдали шкоди якості страв, які виготовляються під його торговою маркою. У зв'язку з завищеною ціновою політикою відповідачі завдали шкоди діловій репутації та ціновій політиці торговій марці позивача, про що свідчать негативні відгуки. У зв'язку з незаконним використанням та несплатою роялті, провадженням відповідачами господарської діяльності в певному регіоні, позивач позбавлений можливості знайти ліцензіата на даний регіон, тому позбавлений доходу.

Позивач просив визнати неправомірними дії відповідачів ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 з приводу спільного незаконного використання знаку для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" (свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1, видане на підставі заявки m 200901277 від 11 лютого 2009 року) та зобов'язати припинити використання торгової марки "ІНФОРМАЦІЯ_1" (її частини чи позначення, схоже на торгову марку) в будь-який спосіб; стягнути солідарно з відповідачів ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 одноразове грошове стягнення за неправомірне використання торгової марки в розмірі 400 000,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в позові.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що використання знаку для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" здійснювалось за згодою позивача, та його використання припинено відповідачами після надходження пропозиції позивача про укладення ліцензійного договору, на яку відповідачі не погодилися, тому відсутні правові підстави для визнання дій відповідачів протиправними, зобов'язання їх припинити використання торговельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_1" та стягнення з відповідачів на користь позивача грошового стягнення за незаконне користування знаком для товарів та послуг.

Постановою Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та дійшов висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі. Суд першої інстанції не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судів.

17 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дзержинсього районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є збитків за незаконне користування знаком для товарів та послуг у розмірі 400 000,00 грн. Ціна позову не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому є малозначною.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, судом не встановлено і заявник на такі не посилається.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Дзержинсього районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинсього районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про відшкодування збитків за незаконне користування знаком для товарів та послуг відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко