Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.04.2020 року у справі №569/12554/19

Ухвала

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 569/12554/19

провадження № 61-5682ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.

В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних та просили суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 109 138 грн та 3% річних у розмірі 10 652,24 грн; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 інфляційні втрати у розмірі 221 006,70 грн та 3% річних у розмірі 21 871,52 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2019 року у складі судді Смолій Л. Д. позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 109 138 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 10 652,24 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 221 006,70 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 21 871,52 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2019 року змінено в частині розміру стягнених сум.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 21 270,74 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 5 480 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 47 058,75 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 11 573,58 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Змінено розподіл судових витрат.

У березні 2020 року до Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, в якій заявники просять оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 102 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у даній справі становить 362 668,46 грн (109 138 грн + 10 652,24
грн+ 221 006,70 грн + 21 871,52 грн = 362 668,46 грн), яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн * 250 = 525 500 грн).

Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних.

Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникам.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк