Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.05.2019 року у справі №351/2140/18

Ухвала

06 травня 2019 року

м. Київ

справа № 351/2140/18

провадження № 61-7754 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Мандзюка Віктора Борисовича, на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі 2
500,00 грн, оскільки йому виповнилось 18 років і відповідно завершено виплату аліментів по виконавчому листі, виданого Снятинським районним судом Івано-Франківської області

від 22 листопада 2017 року. Він є студентом другого курсу Інституту

фізико-технічних наук Чернівецького національного університету

імені Ю. Федьковича, навчається на денній формі навчання за договірними умовами з оплатою навчання 16 600,00 грн, його потреби збільшуються, коштів на утримання не вистачає, ОСОБА_1 матеріальної допомоги не надає, не приймає участі у його вихованні та навчанні, хоча займається підприємницькою діяльністю та має постійний заробіток.

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області

від 12 грудня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти

на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

у розмірі 1 тис. грн щомісячно, починаючи з 01 жовтня 2018 року до закінчення ним навчання у Чернівецькому національному університеті

імені Ю. Федьковича, але не більше, як до досягнення ним двадцятитрьохрічного віку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 704,80 грн судового збору.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 березня

2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Снятинського районного суду від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

представника ОСОБА_1 - адвоката Мандзюка В. Б., в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Ціна позову у даній справі становить 6 тис. грн (1 тис. грн *6 місяців=

6 тис. грн), яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста

розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00*100=

192 100,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету МіністрівРади Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Мандзюк В. Б., подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандзюка Віктора Борисовича, на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області

від 12 грудня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник