Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №486/33/18

Ухвала

27 липня 2018 року

м. Київ

справа 486/33/18

провадження № 61-40559ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, 07 червня 2018 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 02 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року визнано неподаною та повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 червня 2018 року.

14 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з касаційною скаргою на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 липня 2018 року, в якій просить указане судове рішення скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що її син ОСОБА_2 не може сплачувати аліменти у розмірі, що визначений рішенням суду.

Верховний Суд дослідив подану касаційну скаргу, за результатами чого дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав.

У пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пункті 4 частини 4 статті 393 ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 не навела згаданих підстав касаційного оскарження, не зазначила, які саме норми матеріального права були неправильно застосовані або які норми процесуального права були порушені судом і в чому полягають ці порушення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи, що заявник не виконала вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 02 липня 2018 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ступак