Ухвала

Іменем України

25 червня 2018 року

м. Київ

справа № 751/7206/17

провадження № 61-36906 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2018 року та на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 23 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення пені по аліментах,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом та просила стягнути з відповідача 281 268,70 грн пені за прострочення сплати аліментів та понесені судові витрати.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2018 року в складі судді Деркач О. Г., залишеними без змін постановою апеляційного суду Чернігівської області від 23 квітня 2018 року в складі колегії суддів Лакізи Г.

П., Онищенко О. І., Скрипки А. А., позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5 855,70 грн пені за прострочення сплати аліментів та 58,56
грн судового збору.

Суд першої інстанції виходив із того, що розрахунок пені, проведений позивачем, не відповідає нормам матеріального права, та здійснений виходячи з неналежного розміру суми заборгованості відповідача по сплаті аліментів.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів прийняв обґрунтоване рішення з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права.

24 травня 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо її форми та змісту, а також положень Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Суди встановили, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2013 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 червня 2013 року до досягнення сином повноліття.

Відповідно до довідки від 12 липня 2017 року про стан заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому листу №2-751/1137/201, виданої головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігова, за період з червня 2013 року по червень 2017 року розмір заборгованості ОСОБА_5 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 складав 36 274,50 грн.

Згідно з довідкою від 10 січня 2018 року про стан заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому листу №2-751/1137/201, виданої головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС м. Чернігова, за період з червня 2013 року по вересень 2017 року включно розмір заборгованості ОСОБА_5 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 складає 16 927,84 грн. Відповідно до зазначеної довідки загальна сума пені за період з червня 2013 року по вересень 2017 року (в межах заявлених позовних вимог) складає 5 855,70 грн.

Оскільки з 12 липня 2017 року до 10 січня 2018 року ОСОБА_5 сплатив частину наявної заборгованості, суди правильно взяли до уваги останню довідку, відповідно до якої розмір заборгованості ОСОБА_5 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_4 складає 16 927,84 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що за вказаний проміжок часу ОСОБА_5 не сплачував заборгованість, на увагу не заслуговують, оскільки суд першої інстанції встановив факт перерахування під час розгляду справи ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_4

Відповідно до частини 3 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Правильним є висновок апеляційного суду, що доводи ОСОБА_4 щодо незгоди з визначеним державним виконавцем розміром заборгованості ОСОБА_5 по сплаті аліментів не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_4 у визначеному законом порядку розрахунок від 10 січня 2018 року не оскаржила, а тому відсутні правові підстави для зміни визначеного державним виконавцем розміру заборгованості ОСОБА_5 по сплаті аліментів.

Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України, в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Ураховуючи зазначене, обґрунтованим є висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з віповідача 5 855,70 грн, оскільки розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, здійснений на підставі довідки Новозаводського ВДВС м. Чернігова від 10 січня 2018 року, згідно з яким загальна сума пені за період з червня 2013 року по вересень 2017 року (в межах заявлених позовних вимог) складає 5 855,70 грн.

Доводи ОСОБА_4 щодо порушення відповідачем вимог ЦПК України щодо надання доказів, також не заслуговують на увагу, оскільки вона посилається на вимоги, встановлені чинною редакцією ЦПК України, тоді як провадження у справі було відкрито 13 листопада 2017 року на момент чинності ЦПК України в редакції від 03 серпня 2017 року, якою не було передбачено обов'язок відповідача подавати заперечення проти позову і направляти його копію позивачу разом з копіями доданих документів.

Підстави вважати, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм процесуального права, відсутні.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 лютого 2018 року та на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 23 квітня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат