Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.09.2018 року у справі №345/4203/17

Ухвала

Іменем України

25 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 345/4203/17

провадження № 61-41987ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Пророка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5,

на заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду

Івано-Франківської області від 09 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позовна заява мотивована тим, що з 15 березня 2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 03 березня 2016 року шлюб розірвано.

Посилаючись на те, що відповідач матеріальної допомоги у добровільному порядку на утримання дитини не надає, ОСОБА_6, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,

у розмірі? частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2018 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти

у розмірі? частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи

з 08 грудня 2017 року, і проводити до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допущено до негайного виконання.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2018 року заочне рішення Калуського міськрайонного суду

Івано-Франківської області від 23 січня 2018 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач отримує державну соціальну допомогу та пенсію по інвалідності, інших утриманців не має, ніде не працює, однак маж можливість сплачувати аліменти на утримання своєї дитини з наявних в нього доходів, у зв'язку з чим підлягає стягненню

з нього аліментів на користь позивача на утримання своєї дитини

у визначеному розмірі

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухватити нове рішення, яким позов залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Суди встановили, що з 15 березня 2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 03 березня 2016 року шлюб розірвано.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29 травня 2017 року ОСОБА_4 визнано недієздатним та призначено ОСОБА_5 його опікуном.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) від 11 серпня 2017 року ОСОБА_4 з 01 серпня

2017 року встановлено першу групу "А" інвалідності довічно. Також зазначено про потребу постійного стороннього догляду.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сімейним кодексом України не передбачена така підстава для припинення права на отримання аліментів на утримання дітей як визнання платника аліментів в установленому порядку недієздатним.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", визначено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого статті 141 СК України.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що визнання відповідача недієздатним не припиняє його обов'язку утримувати свою неповнолітню дитину, та врахувавши стан здоров'я відповідача та його матеріальне становище, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у визначеному розмірі.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність рішень не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5, на заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2018 року

та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

В. В. Пророк