Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.09.2019 року у справі №310/1745/18

Ухвала

02 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 310/1745/18

провадження № 61-15946ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами.

В обґрунтування позову, уточненого в ході розгляду справи, зазначала, що 15 серпня 2008 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. У подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3, яка проживає разом з матір'ю.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 жовтня 2010 року шлюб між сторонами розірвано, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 400,00 грн. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом з дитинства, хворіє на рідкісне захворіння - туберозний склероз (хвороба Бурневілля), що проявляється у симптоматичній епілепсії, синдромі Веста, грубою затримкою психо-мовного розвитку, перебуває на обліку у лікаря-невролога, тощо. Слів та речень не вимовляє, мовні інструкції не виконує, себе не обслуговує, ложку та виделку не бере, до туалету не проситься. Дитина потребує постійного стороннього догляду, не може у повній мірі себе обслуговувати, потребує лікування, спеціальних засобів, ортопедичному взутті, підгузків (памперсів), тощо. У зв'язку з викладеним, просила суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, у розмірі 67 944,27 грн за період з 08 грудня 2015 року по 05 березня 2018 року та додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, в розмірі 2 222,40 грн щомісячно, починаючи стягнення з 20 березня 2018 року по 01 січня 2019 року.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 67 944,27 грн за період з 08 грудня 2015 року по 05 березня 2018 року; додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 2 222,40 грн щомісячно, починаючи стягнення з 20 березня 2018 року по 01 січня 2019 року; та судовий збір на користь держави в розмірі 879,45 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ОСОБА_1 у серпні 2019 року засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 липня 2019 року у вищевказаній справі. У скарзі заявник просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, а саме: стягнути з нього додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами у розмірі 5 051,19 грн за період з 08 грудня 2015 року по 05 березня 2018 року, в задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України, для цілей пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі 88 805,89 грн (67 944,00 грн + (2 222,40 грн х 9 місяців 12 днів)), що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн), а тому у розумінні ЦПКУкраїни справа є малозначною.

Посилання заявника на те, що апеляційним судом помилково віднесено справу до категорії малозначних є необґрунтованими, оскільки малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Доводи касаційної скарги, що справа є життєво важливою для ОСОБА_1 є необґрунтованим, оскільки заявником не надаються жодні докази на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков