Ухвала

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 367/2259/15-ц

провадження № 61-13525св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. Синельникова Є. В. (суддя - доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,

відповідачі: Ірпінська міська рада Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД" на рішення Ірпінського міського суду Київської області, у складі судді Чернова Д. Є., від 28 вересня 2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Касьяненко Л. І., Гуля В. В., Іванової І. В., від 22 грудня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до Ірпінської міської ради Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД" (далі - ТОВ "БГМ ЛТД"), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування її з незаконного володіння.

Свої вимоги перший заступник прокурора мотивував тим, що у ході проведеної перевірки встановлено, що на підставі рішення Ірпінської міської ради від 25 червня 2010 року № 4772-90-V ОСОБА_2 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 4853, земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_3 Пізніше, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 лютого 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 747, земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 придбав ОСОБА_4 Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 5956, земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 придбало ТОВ "БГМ ЛТД".

Позивач вважав, що рішення Ірпінської міської ради прийнято, а державний акт видано з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим їх слід визнати недійсними. Зазначена земельна ділянка знаходиться за межами м. Ірпеня, а тому, приймаючи спірне рішення Ірпінська міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою.

Із урахуванням зазначеного перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації просив позов задовольнити.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2015 року позов першого заступника прокурора Київської області задоволено.

Визнано недійсним рішення Ірпінської міської ради Київської області № 4772-90-V від 25 червня 2010 року в частині передачі земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га з кадастровим номером: НОМЕР_2, з цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_2, з відмітками про відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ "БГМ ЛТД", та реєстрацію у відділі Держкомзему у місті Ірпінь Київської області.

Витребувано з незаконного володіння у ТОВ "БГМ ЛТД" (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. 3-го Інтернаціоналу, 1-б, код ЄДРПОУ 37911391) на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером: НОМЕР_2, з цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 120 340 грн.

Визнано за державою в особі Київської обласної державної адміністрації право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером: НОМЕР_2, з цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного рішення, розташована поза межами населеного пункту, а тому Ірпінська міська радаКиївської області, приймаючи спірне рішення, вийшла за межі наданих їй повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2015 року скасовано у частині задоволення вимог про визнання права власності на земельну ділянку за державою і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що з метою захисту порушеного права власності держави на земельну ділянку прокурором заявлено вимогу про визнання права власності на це майно на підставі статті 392 ЦК України, однак такий спосіб захисту не підлягає застосуванню судом, оскільки земельна ділянка вибула з володіння власника, а тому підстави для визнання за державою права власності на спірну земельну ділянку відсутні.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції при розгляді справи не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

У січні 2016 року ТОВ "БГМ ЛТД" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем було пропущено строки позовної давності для звернення до суду із даним позовом. У рішенні суду першої інстанції не визначено, до кого із відповідачів позивачем було пред'явлено кожну з чотирьох позовних вимог. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги положення статей 330, 388 ЦК України, які захищають права добросовісного набувача.

У касаційній скарзі ТОВ "БГМ ЛТД" також посилається на те, що судами порушено вимоги статей 15, 16 ЦПК України, у редакції від 2004 року, оскільки спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Заявник вважає, що в частині визнання недійсним рішення ради спір стосується правовідносин щодо розмежування повноважень органів по розпорядженню земельними ділянками на території Київської області, проте судами не надано аналізу суб'єктного складу спірних правовідносин та їх характеру.

05 лютого 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження в указаній справі.

02 червня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області, ТОВ "БГМ ЛТД", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування її з незаконного володіння призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 404 ЦПК України.

Оскільки у цій справі особою, яка подала касаційну скаргу, оскаржуються судові рішення з підстав порушення правил предметної і суб'єктної юрисдикції, вказану справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 402, 403, 404 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування її з незаконного володіння, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ ЛТД" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2015 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2015 року передати на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. ЛуспеникСуддіО. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф.

Хопта