Ухвала

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 520/666/16-ц

провадження № 61-10208св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4, відповідач - ОСОБА_5,розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4про відмову від позову та закриття провадження у справі у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення особи від спадкування та встановлення фактів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 липня 2017 року у складі судді

ОСОБА_6 та постанову апеляційного суду Одеської області

від 21 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А.,

Сегеди С. М., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення особи від спадкування та встановлення фактів.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 проживала у будинку

АДРЕСА_1 разом зі своїми хрещеними батьками - ОСОБА_9 і ОСОБА_10 однією сім'єю до смерті останніх. Встановлення даного юридичного факту є необхідним для спадкування позивачем спадкового майна ОСОБА_9 та

ОСОБА_10 як спадкоємиці четвертої черги, визначеної частиною 1 статті 1264 ЦК України. Крім того, позивач вказувала, що ОСОБА_5 - син ОСОБА_9 ухилявся від надання допомоги батьку, який внаслідок похилого віку та тяжкого захворювання знаходився у безпорадному стані, а тому відповідно до частини 5 статті 1224 ЦК України має бути усуненим від права на спадкування за законом.

На підставі вищевказаного ОСОБА_4 просила суд усунути ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 та встановити юридичний факт, що ОСОБА_4, ОСОБА_9 (який помер АДРЕСА_2 року) та ОСОБА_10 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року) в період з 2005 року по грудень 2015 року були пов'язані спільним побутом та проживали однією сім'єю.

Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 18 липня 2017 року

у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_9 і ОСОБА_10, а також наявність підстав для усунення відповідача від права спадкування за законом після смерті ОСОБА_9

Постановою апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року

рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 липня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами заявлених вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували норми матеріального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, не дослідили всіх обставин, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають нормам закону.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року у вказаній справі.

26 липня 2018 року на офіційну електронну адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_4 про відмову від позову. Також 02 серпня 2018 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду надійшла аналогічна заява ОСОБА_4 про відмову від позову, підписана заявником.

З метою встановлення волевиявлення заявника щодо здійснення процесуальних прав, Верховний Суд надіслав ОСОБА_4 лист з вимогою підтвердити намір відмовитися від позову у справі.

04 вересня 2018 року на вказаний запит Верховного Суду ОСОБА_4 подала заяву про відмову від позову у справі № 520/666/16-ц на підставі статті 206 ЦПК України, в якій просить прийняти її відмову від позову та закрити провадження у справі.

Наслідки, пов'язані з відмовою від позову, їй відомі та зрозумілі.

Відповідно до статті 408 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил статті 408 ЦПК України, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статті 408 ЦПК України, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі.

Згідно з частинами 1 -3 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщопозивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Верховний Суд встановив, що порядок і наслідки відмови ОСОБА_4 від позову здійснені з дотриманням вимог статей 206, 408 ЦПК України.

Враховуючи, що позивач подала заяву про відмову від позову, яка відповідає вимогам статті 206 ЦПК України, наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі ОСОБА_4 відомі та зрозумілі, така заява підлягає задоволенню, провадження у справі - закриттю, а рішення Київського районного суду міста Одеси від 18 липня 2017 року та постанова апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2017 року - визнанню нечинними.

Відповідно до частини 2 статті 142 ЦПК України, зокрема, відмови від позову на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Враховуючи те, що за подання касаційної скарги ОСОБА_4 сплатила 2 204,80 грн, їй підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 1
102,40 грн.

Керуючись статтею 142, 206, 408 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_4 про відмову від позову прийняти.

Визнати нечинними рішення Київського районного суду міста Одеси

від 18 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області

від 21 грудня 2017 року.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення особи від спадкування та встановлення фактів.

Повернути ОСОБА_4 із державного бюджету 1 102,40 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк