Ухвала

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 263/3949/17-ц

провадження № 61-28194св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш",

третя особа - Маріупольська Первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки "Народна Солідарність",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", третя особа - Маріупольська Первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки "Народна солідарність", про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року у складі судді Шевченко О. А. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2017 року у складі колегії суддів: Гаврилової Г. Л., Пономарьової О. М., Зайцевої С. А.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати наказ (розпорядження) від 22 лютого 2017 року № 129к про припинення трудового договору незаконним, поновити її на роботі з 22 лютого 2017 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 лютого 2017 року по день ухвалення рішення суду про поновлення її на роботі.

В обґрунтування позову посилалася на те, що з 07 березня 2012 року вона працювала в Приватному акціонерному товаристві "Азовзагальмаш" (далі -ПрАТ "Азовзагальмаш", підприємство) на посаді інженера, однак 22 лютого 2017 року звільнена із займаної посади наказом відповідача від 22 лютого 2017 року № 129к, з підстав передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Оскільки її звільнення відбулося у порушення вимог закону, просила позов задовольнити.

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області ухвалою від 29 травня 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Азовзагальмаш" про визнання наказу (розпорядження) від 22 лютого 2017 року № 129к про припинення трудового договору незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрив.

Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 квітня 2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Азовзагальмаш", а тому саме господарський суд вирішує всі майнові спори за вимогами до боржника, у тому числі спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб, до яких відноситься ОСОБА_1.

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 02 березня 2017 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання наказу (розпорядження) від 22 лютого 2017 року № 129к про припинення трудового договору незаконним, поновлення на роботі та стягнення заборгованості із заробітної плати скасував, та направив справу в скасованій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалу Жовтневого районного суду м.

Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що суд першої інстанції не наділений повноваженнями розглядати вимоги ОСОБА_1 майнового характеру у порядку цивільного провадження, а тому судова колегія погодилася з висновком районного суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У назві позовної заяви позивач помилково зазначила вимогу про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, яку вона не заявляла, така вимога є предметом спору в Господарському суді м. Києва. Суд має уточнити у ОСОБА_1, чи заявляла вона такі вимоги, та з урахуванням цього вирішити питання про підсудність такої вимоги, або з урахуванням змісту ухвали про відкриття провадження у справі, з'ясувати наявність підстав, передбачених статтею 219 ЦПК України (в чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції редакції).

Позивач не перебувала на державній службі, отже, не може вважатись посадовою особою. Виконання обов'язків, які на неї були покладені відповідно до займаної посади, не можуть вважатися такими, що пов'язані із організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач, як інженер, була посадовою особою у розумінні пункту 7 частини 1 статті 12 ГПК України та частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У касаційній скарзі, поданій 01 серпня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2017 року в частині закриття провадження у справі щодо її позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права.

При ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше ніж за один рік. Суд повинен був застосувати статтю 110 ЦПК України (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції), в якій вказано, що позови з трудових правовідносин, можуть пред'являтися за місцем проживання позивача.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах Є Верховний Суд.

21 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує ухвали судів першої та апеляційної інстанцій в частині закриття провадження у справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 4 статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу № 263/3949/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", третя особа - Маріупольська Первинна профспілкова організація № 141-2 Всеукраїнської профспілки "Народна солідарність" про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 липня 2017 року, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. П. Курило