УХВАЛА

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 466/10185/17

провадження № 61-48578ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.

Львова від 11 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтовано тим, що після народження дитини сімейне життя з відповідачем не склалося, у них виявилися різні погляди на життя і сімейні відносини. Через це у них часто виникали різні суперечки та непорозуміння. Посилаючись на те, що з січня 2017 року вони із відповідачем не підтримують жодних подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, просила суд задовольнити позов.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 рокупозов задоволено. Шлюб, зареєстрований 26 вересня 2015 року в Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на дошлюбне "ОСОБА_5". Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року - без змін.

13 грудня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 24, 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та статей 12, 76, 263, 264 ЦПК України. Вказує, що суди не дали належної правової оцінки доводам відповідача щодо втручання матері позивача у сімейні відносини між сторонами, що призвело до припинення шлюбних відносин. Суди не встановили належним чином обставини справи та безпідставно відхилили посилання ОСОБА_4 на те, що рішення позивача про розлучення насправді суперечить її волі та інтересам, а також інтересам їх спільної дитини.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Статтею 51 Конституції України та статями 24, 56 Сімейного кодексу (далі - СК) України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу та його збереження не допускається.

Відповідно до статей 56, 104, 105 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини внаслідок розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Частиною 4 статті 56 СК України встановлено, що примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив фактичні взаємини подружжя та дійсні причини розірвання шлюбу, зокрема, погіршення відносин між подружжям має постійний характер. Сторони тривалий час не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що у встановлений судом строк сторони не примирились, а тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність розірвання шлюбу між подружжям, оскільки його збереження суперечить інтересам та волі одного з подружжя - позивача, яка не бажає зберігати шлюб, про що вона повідомила у судовому засіданні в апеляційному суді.

Доводи ОСОБА_4 про те, що втручання матері позивача у сімейні відносини призвело до припинення шлюбних відносин між ним та позивачем перевірені та відхилені апеляційним судом, встановлено, щопозивач не бажає зберігати шлюб.

Постійною колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не встановлено порушень вимог цивільного процесуального закону судами першої та апеляційної інстанцій щодо оцінки доказів. Тому доводи заявника щодо недотримання судами положень статей 12, 76, 263, 264 ЦПК України є безпідставними.

З огляду на те, що доводи та аргументи, наведені ОСОБА_4 у касаційній скарзі ґрунтуються на його особистому сприйнятті ситуації, а тому не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваних судових рішень, оскільки правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , пунктом 2 частини 4 , частинами 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: А.С. Олійник

В.О. Кузнєцов

Г.І. Усик