УХВАЛА

26 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 1718/2-1043/11

провадження № 61-48226ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом ОСОБА_2, на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2012 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 04 червня 2007 року № 014/53-05/61067, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10 241,86 доларів США, заборгованості за процентами в сумі 1
165,16 доларів США, пені в сумі 957,61 доларів США, що в загальній сумі становить 12 364,63 доларів США, що за курсом НБУ складає 98 551,02 грн.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитом у національній валюті в сумі 98 551,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль" судові витрати в сумі 1 105,51 грн.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2012 року скасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_1 судових витрат в сумі 1
105,51 грн та в цій частині ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль" судових витрат по сплаті судового збору по 552,75 грн з кожного. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

06 грудня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) адвокат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2012 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 04 червня 2007 року № 014/53-05/61067, яка виникла станом на 12 липня 2011 року та складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10 241,86 доларів США, заборгованості за процентами в сумі 1 165,16 доларів США, пені - 957,61 доларів США, що загалом становить 12 364,63 доларів США, що за курсом НБУ складає 98 551,02 грн.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Також ця справа не є справою із ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що, виходячи з положень частини 9 статті 19 ЦПК України та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", станом на дату падання касаційної скарги становить 181
000,00 грн.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки адвокатом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом ОСОБА_2, на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 січня 2012 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько