Ухвала

Іменем України

25 січня 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-1178 зп 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Яковлєвої С. В.,

суддів: Мазура М. В., Матієк Т. В.,

розглянувши заяву захисника Бойкової І. А. про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_1 Верховним Судом України,

встановив:

Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року (далі - ~law35~), що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Відповідно до п. 1 параграфу 3 Розділу 4 Перехідних положень ~law36~ заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law37~, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, за правилами, що діяли до набрання чинності ~law38~. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

На виконання вказаних положень закону, оригінал заяви захисника Бойкової І. А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 грудня 2004 року й ухвали Верховного Суду України передано на розгляд до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Як вбачається зі змісту заяви та додатків до неї, вироком Апеляційного суду м.

Києва від 3 грудня 2004 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК 2001 року, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч. 2 ст. 17, пунктами "а", "г", "ж", "з" "і" ст. 93, ст. 1901, ч. 2 ст. 17, пунктами "г", "з" ст. 93, пунктами "а", "в", "ж", "з", "і" ст. 93, ч. 3 ст. 2153, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145, ст. 69 КК 1960 року та на підставі ст. 70 КК визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 травня 2005 року (далі - ВСУ) скасовано вирок у частині засудження ОСОБА_1 за ст. 69 КК 1960 року і справу в цій частині закрито.

Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч. 2 ст. 17, пунктів "а", "з", "і" ст. 93 КК 1960 року на ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч. 1 ст. 17, пункти "а", "з", "і" статті 93 КК 1960 року. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч. 2 ст. 17, пунктами "а", "г", "ж", "з", "і" ст. 93, ст. 1901, пунктами "а", "в", "ж", "з", "і" ст. 93, ч. 3 ст. 2153, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч. 1 ст. 17, пунктами "а", "з", "і" ст. 93 КК 1960 року, ч. 1 ст. 15 і ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК 2001 року, на підставі ст. 42 КК 1960 року, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

У заяві про перегляд вищезазначених судових рішень в порядку глави 33 КПК в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі-Закон № 192-VIII), захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду й ухвали ВСУ та призначення нового розгляду в суді першої інстанції з підстави, передбаченої Кримінального процесуального кодексу України 2012 року (далі- КПК2012 року), посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положеньКПК, які передбачають обов'язкову участь захисника у кримінальному провадженні та порушення статті 6 пунктів 1,3 "с" Конвенції.

На підтвердження своєї позиції щодо неоднакового застосування наведеної норми права, захисник Бойкова І. А. до заяви долучила копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 серпня 2014 року, 17 березня 2016 року, 15 серпня, 5 вересня, 12 жовтня, 01 листопада 2017 року, .

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи, викладені в заяві та дослідивши надані заявником матеріали, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. 444 КПК 2012 року Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених ст. 444 КПК . Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України визначений у статті 445 КПК є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Пункт 2 статті 445 КПК передбачає підставу для перегляду Верховним Судом України, як неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої Пункт 2 статті 445 КПК , що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Зазначеним пунктом частину 1 статті 445 КПК було доповнено Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", який набрав чинності з 28 березня 2015 року.

За змістом ч. 1 ст. 5 КПК 2012 року кримінальні процесуальні норми ч. 1 ст. 5 КПК не мають зворотної дії в часі.

З огляду на викладене, п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК 2012 року у редакції ~law41~ підлягає застосуванню з дати набрання ~law42~ чинності. Тобто предметом перегляду Суду із зазначеної підстави можуть бути лише ухвали суду касаційної інстанції, постановлені 28 березня 2015 року і пізніше, які були прийняті у порядку та за процедурою КПК України 2012 року.

Така позиція Суду також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України щодо неможливості перегляду судових рішень, постановлених до 28 березня 2015 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України, тобто з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК України (рішення у справах № 5-205 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-187 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-112 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-184 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-125 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-41 кс 15 від 10.12.2015 року, 5-55 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-236 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-126 кс 15 від 24.12.2015 року).

Водночас, з доданих до заяви матеріалів убачається, що судові рішення щодо ОСОБА_1 про перегляд яких порушується питання у заяві його захисника, постановлені в порядку і за процедурою, передбаченою нормами КПК 1960 року

З урахуванням наведеного та з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст 445 КПК України в редакції від 12 лютого 2015 року, Суд процесуально позбавлений можливості переглянути оскаржувані рішення, постановлені згідно із положеннями КПК України 1960 року, із зазначеної у заяві підстави, та дати свій висновок з питання, порушеного у заяві. Відтак, підстави для відкриття провадження відсутні.

Керуючись статтями 445, 450, 451 КПК (в редакції ~law43~ від 12 лютого 2015 року), п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), суд

постановив:

Відмовити захиснику Бойковій І. А. у допуску справи до провадження за її заявою про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Яковлєва М. В. Мазур Т. В. Матієк