Історія справи

Ухвала ККС ВП від 23.02.2020 року у справі №362/6333/19

УХВАЛА

іменем україни

21 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 362/6333/19

провадження № 51-854 ск 20

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої Григор'євої І. В.,

суддів Крет Г. Р., Шевченко Т. В.,

розглянувши спільну касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада та 10 грудня 2019 року, а також Київського апеляційного суду від 3 грудня 2019 року,

встановила:

Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області (з урахуванням виправленої описки) ухвалою від 21 листопада 2019 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід слідчого судді від участі у розгляді скарги згаданих осіб на бездіяльність слідчого та прокурора.

Не погодившись з указаним рішенням заявники оскаржили його в апеляційному порядку.

Ухвалою від 3 грудня 2019 року Київський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою вказаних осіб.

Надалі 10 грудня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області виправив допущену в ухвалі від 21 листопада 2019 року описку, зазначивши, що в тексті документа, де відображено дані про склад суду, правильним є "суддя" замість "слідчого судді", а також указав на участь у справі прокурора Гайдука М.

В.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з касаційною скаргою, в якій порушили питання про перевірку згаданих рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Положеннями ст. 424 КПК визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в порядку касаційної процедури. Проте оспорювані ухвали від 21 листопада та 10 грудня 2019 року до цього переліку не входять. До того ж остання ухвала не переглядалася судом апеляційної інстанції.

Тому з урахуванням викладеного та положень ст. 129 Конституції України вказані рішення не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 24 КПК реалізація права на оскарження процесуальних рішень здійснюється лише в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 24 КПК .

Статтею 392 КПК визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Водночас Статтею 392 КПК не містить положень про можливість окремого оскарження в апеляційному порядку ухвали судді, якою відмовлено в задоволенні заяви скаржників про відвід слідчому судді. Отже, така ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.

У силу ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

За таких обставин, зважаючи на те, що оспорювана ухвала місцевого суду не належить до предмета окремої перевірки в порядку апеляційної процедури, рішення апеляційного суду про відмову у відкритті провадження не суперечить статтям 81, 399 КПК у їх взаємозв'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо: касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку; з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

постановила:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за спільною касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада та 10 грудня 2019 року, а також Київського апеляційного суду від 3 грудня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

І. В. Григор'єва Г. Р. Крет Т. В. Шевченко