Історія справи

Ухвала ККС ВП від 19.01.2021 року у справі №513/1103/18

Ухвала

Іменем України

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 513/1103/18

провадження № 51-220 ск 21

розгляд №51-220 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Кулініч Катерини Валеріївни, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року стосовно ОСОБА_1,

встановив:

За вироком Советського районного суду м. Брянська від 30 листопада 2017 рокуОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації (далі - КК РФ) та призначено йому покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Саратським районним судом Одеської області ухвалою від 21 листопада 2018 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави стосовно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України та визначено йому покарання за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України) із застосуванням ч. 3 ст. 68 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців без конфіскації майна.

За ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 рокувказану ухвалу суду першої інстанції - змінено. Абзаци 3 та 4 резолютивної частини цієї ухвали викладено в такій редакції: "визначити положення КК України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винуватим, а саме ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228-1 КК РФ, таким, що відповідає ч. 3 ст. 307 КК України; визначити засудженому ОСОБА_1 покарання, що підлягає відбуванню за вироком Советського районного суду м Брянська (Російської Федерації) від 30 листопада 2017 року за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна".

В іншій частині ухвалу районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду провадження у суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Питання, які вирішуються судом під час приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, вирішуються судом за правилами глави 46 КПК України "Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб" і порядок їх вирішення врегульовано у КПК України.

Частиною 7 ст. 610 КПК України передбачено, що за наслідками розгляду клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку. При цьому, право на касаційне оскарження такого рішення цією статтею не передбачено.

З огляду на наведене, а також з урахуванням того, що оскаржувані ухвали не є ухвалами суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, про які зазначено у ч. 2 ст. 424 КПК України, оскільки вони не охоплюються поняттям "судове провадження", визначення якого дано в ч. 2 ст. 424 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані ухвали судів обох інстанцій, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПКУкраїни, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Кулініч Катерини Валеріївни, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року стосовно ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А. О. Чистик В. М. Бородій М. В. Мазур