Історія справи

Ухвала ККС ВП від 02.02.2020 року у справі №732/498/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАНИ

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 732/498/19

провадження № 51-518 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С. Б.,

суддів Ковтуновича М. І., Луганського Ю. М.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року,

встановив:

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено покарання: за частиною 2 статті 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за частиною 3 статті 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі частини 4 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 16 січня 2019 року, близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки прибув у двір господарства, розташованого по АДРЕСА_1, де діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом зриву планки з навісним замком проник до квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2, звідки таємно повторно викрав бензопилу марки "STURM" модель "GC 9945 В", в технічно-справному стані, колишнього вжитку, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 88 від 08 лютого 2019 року становить 1754 грн. 40 коп, яка належить ОСОБА_2, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.

У ніч на 22 січня 2019 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, з метою вчинення крадіжки, зайшов до двору будинку АДРЕСА_3, де діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, шляхом зриву навісного замка на воротах проник до приміщення гаражу, який орендує ОСОБА_3, звідки таємно викрав гроші в сумі 1300 гривень, що належать останньому, чим завдав потерпілому матеріальних збитків на вказану суму.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2019 року залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, просить їх змінити і призначити більш м'яке покарання. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на суттєві порушення судами першої та апеляційної інстанцій закону про кримінальну відповідальність при призначенні покарання.

Прохання призначити більш м'яке покарання засуджений ОСОБА_1 мотивує фактом добровільного з'явлення до органів національної поліції України та добровільним зізнанням у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних міркувань.

Відповідно до вимог статті 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Зі змісту судового рішення, долученого до касаційної скарги, вбачається, що Городнянським районним судом Чернігівської області у вироку від 09 жовтня 2019 року при вирішенні питання про призначення покарання враховано характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, його попередні судимості, а також його свідоме небажання ставати на шлях виправлення; наявність щирого каяття суд першої інстанції не виявив, посилаючись на постанову Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №759/7784/15-к та встановивши, що повернення викраденого майна, згідно з матеріалами провадження, не було добровільним; як пом'якшуючу обставину судом встановлено активне сприяння розкриттю злочину.

Окрім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, по відношенню до діянь, передбачених частиною 1 статті 162 та статтею 395 КК України, судимість за які незнята і непогашена, нові злочини утворюють рецидив, що є обставиною, яка значно обтяжує покарання.

Чернігівський апеляційний суд в ухвалі від 24 грудня 2019 року обґрунтовано зазначив, що покарання засудженому ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено відповідно до вказаних вимог закону України про кримінальну відповідальність, посилаючись при цьому як на вимоги статті 65, на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7. Приймаючи до уваги вказані норми закону, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що в даному кримінальному провадженні відсутні підстави для застосування положень статті 69 КК, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

На підставі досліджених судових рішень, доданих засудженим ОСОБА_1 до касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відсутність порушень закону про кримінальну відповідальність у вироку Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2019 року та ухвалі Чернігівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись частиною 2 статті 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року.

Ухвала Суду остаточна й оскарженню не підлягає.

Судді:

С. Б. ФомінМ. І. КовтуновичЮ. М. Луганський