Історія справи

Ухвала ККС ВП від 11.01.2018 року у справі №826/3500/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/4305/17 826/3500/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

під час розгляду касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича (далі - Уповноважена особа) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Волощука Ігоря Григоровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

суд першої інстанції за наслідками розгляду справи постановив рішення про відмову задоволення позову. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та постановив нове - про задоволення позову.

Уповноважена особа не погодилася із рішенням суду апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу про його скасування та закриття провадження у справі, або залишення в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження а причини його пропуску були визнані не поважними та до неї не було додано документ про сплату судового збору.

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В. ухвалою від 30 жовтня 2017 року касаційну скаргу Уповноваженої особи залишив без руху і надав строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали. Однією з підстав залишення касаційної скарги без руху було подання її з пропуском строку касаційного оскарження.

У касаційній скарзі містилося клопотання про поновлення строку оскарження, поважними причинами якого зазначалося несвоєчасне надсилання копії повного тексту рішення суду апеляційної інстанції автору касаційного звернення як стороні, яка не брала участі в апеляційному розгляді справи.

Ці причини в ухвалі про залишення скарги без руху були визнані неповажними, оскільки скаржник не надав обґрунтованих доказів на підтвердження їх дійсності та достовірності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28 грудня 2017 року касаційну скаргу Уповноваженої особи передано судді Гриціву М.І.

На виконання ухвали від 30 жовтня 2017 року скаржник сплатив суму судового збору і подав повторне клопотання про поновлення строку, яке за змістом подібне до попереднього. Документи чи інші докази, які б підтверджували зазначені в ньому причини пропуску строку, не вказані і не додані до клопотання.

Зміст наведених обставин, їх фактична та правова природа дають привід вважати, що підстав для визнання пропуску строку касаційного оскарження з поважних причин скаржник не представив.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"; далі - КАС в редакції ~law9~) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС в редакції ~law10~ суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Аналогічна підстава була передбачена частиною 4 статті 214 КАС в редакції на час подання касаційної скарги.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ
"Банк "Національні Інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Волощука Ігоря Григоровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко