Історія справи

Ухвала ККС ВП від 24.11.2019 року у справі №729/1084/18

Ухвала

іменем України

02 червня 2020 року

м. Київ

справа № 729/1084/18

провадження № 51-3036ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г. М.,

суддів Булейко О. Л., Іваненка І. В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 14 березня 2019 року щодо нього,

встановив:

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено йому покарання у виді 12 років позбавлення волі. Також вказаним вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Фасти Є. М. залишено без задоволення,

а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2018 року без змін.

Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою.

Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року касаційну скаргу засудженого залишено

без руху та надано п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2019 року касаційну скаргу засудженого повернуто

з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.

13 березня 2020 року на адресу Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга засудженого ОСОБА_1, з тексту якої вбачається, що засуджений порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивуючи пропуск строку тим, що його касаційна скарга з усунутими недоліками не надійшла до Верховного Суду, однак підтвердження відправлення даної касаційної скарги не надав, у зв'язку з чим ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційну скаргу засудженого повернуто.

Незважаючи на це, 28 травня 2020 року засуджений повторно звернувся з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення, і знову ставить питання про поновлення йому строку на касаційне оскарження з тих же підстав, які вже були предметом розгляду Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З системного аналізу кримінального процесуального закону слідує, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду

у визначений законом строк.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" викладено висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього

є обґрунтовані підстави. Разом із тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти,

чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання

у принцип юридичної визначеності.

З системного аналізу кримінального процесуального закону випливає, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду

у визначений законом строк. Крім того, правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому, це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію.

Оскільки рішення за аналогічним клопотаннями засудженого вже було прийнято касаційним судом, при цьому інших причин пропуску строку на касаційне оскарження,

які б касаційний суд міг визнати поважними, засуджений не навів, тому підстав для поновлення такого строку не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційну скаргу слід повернути засудженому ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що її подано після закінчення строку на касаційне оскарження та відсутні підстави для його поновлення.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 в поновленні строку на касаційне оскарження судових рішень.

Касаційну скаргу на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від

27 грудня 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 14 березня 2019 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. М. Анісімов О. Л. Булейко І. В. Іваненко