Історія справи

Ухвала ККС ВП від 02.03.2021 року у справі №526/2314/19

Ухвала

Іменем України

2 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 526/2314/19

Провадження № 51-1024 впс 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н. В.

суддів Ємця О. П., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Ковтюка В. В.,

розглянув подання Полтавського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 12019170130000443 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України з апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника Сідько С. І. на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2020 року, з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Суть питання та встановлені судом обставини

До Верховного Суду надійшло подання Полтавського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 12019170130000443 з апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника Сідько С. І. на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2020 року, яким ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду.

Подання мотивоване тим, що у Полтавському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для судового розгляду вищезазначених апеляційних скарг, у зв'язку із чим необхідно вирішити питання про передачу вказаних матеріалів на розгляд до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду, в порядку ч. 3 ст. 34 КПК України.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

В свою чергу, ч. 3 ст. 34 КПК України передбачає, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Із подання вбачається, що матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, разом з апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника Сідько С. І. на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2020 року надійшли до Полтавського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу про неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2021 року видно, що призначення суддів не відбулось у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів.

Так, у кримінальній палаті цього суду фактично здійснюють правосуддя дев'ять суддів.

Судді Томилко В. П., Костенко В. Г. та Маліченко В. В. брали участь у розгляді справи (ЄУНСС 526/1494/19,11-сс/814/556/19) й ухвалою від 1 серпня 2019 року апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Сідько С. І. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 12 липня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Пригоди В. І. про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, залишено без змін;

судді Нізельковська Л. В., Костенко В. Г. та Маліченко В. В. брали участь у розгляді справи (ЄУНСС 526/1931/19,11-сс/814/679/19) й ухвалою від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Сідько С. І. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 5 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області Пригоди В. І. про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, залишено без змін;

ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року задоволено заяви суддівКорсун О. М., Захожая О. І. та Харлан Н. М. про самовідвід у даному провадженні з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. А саме, ухвалою від 15 червня 2020 року апеляційну скаргу захисника Сідько С. І. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання захисника Сідько С. І. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, залишено без змін; що у силу ч. 1 ст. 76 КПК України позбавляє їх права розглядати це провадження.

Судді Герасименко В. М. та Рябіш А. О. включені до автоматизованого розподілу судової справи, однак не вистачає потрібної кількості суддів для утворення колегії.

Водночас, ст. 34 КПК України передбачена можливість направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, якщо неможливо утворити новий склад суду, при цьому, відсутнє будь-яке посилання на необхідність включення до автоматизованого розподілу лише суддів із судової палати з розгляду кримінальних справ відповідного суду.

Конституцією України регламентовано, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Під час застосування правил спеціалізації суддів потрібно виходити з єдності правового статусу судді, що передбачає здійснення ним правосуддя в будь-якій справ, віднесеній до юрисдикції конкретного суду (за винятком випадків, що прямо передбачені законом).

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, для кожного судді може бути визначена більше, ніж одна спеціалізація. Визначення спеціалізації суддів у суді, в тому числі слідчих суддів, має забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації.

Крім того, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58) установлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.

Слід зазначити, що у Полтавському апеляційному суді фактично працює 28 суддів.

Таким чином, за наявної фактичної чисельності суддів, апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника Сідько С. І. на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2020 року можуть розглянути два судді судової палати з розгляду кримінальних справ та усі судді судової палати з розгляду цивільних справ.

З огляду на викладене та положення ст. 34 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що Полтавським апеляційним судом не вичерпано можливості по формуванню колегії суддів для розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисника Сідько С. І. на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2020 року, а тому подання слід залишити без задоволення.

З цих підстав Суд постановив:

Подання Полтавського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 12019170130000443 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України з апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника Сідько С. І. на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2020 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Н. В. Білик О. П. Ємець В. І. Остапук