Історія справи

Ухвала ККС ВП від 02.03.2020 року у справі №711/1711/19

Ухвала

Іменем України

02 березня 2020 р.

м. Київ

Справа № 711/1711/19

Провадження № 51-1091 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Іваненка І. В.,

суддів Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 13 січня 2020 року,

встановив:

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 січня 2020 року за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про перегляд оскаржуваної ухвали в касаційному порядку.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.2015 року № 3-рп/2015 зазначено, що, встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Отже, Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним

та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією

та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.

Статтею 424 КПК України визначено судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Відповідно до частин 1,2 цієї статті у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, та судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК України.

Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом

за правилами розділу VIII КПК України "Виконання судових рішень" і порядок їх вирішення врегульовано КПК України, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Статтею 537 КПК України визначено питання, які вирішуються судом під час виконання вироку. Разом з тим, оскарження зазначених судових рішень у касаційному порядку Розділом VIII "Виконання судових рішень" не передбачено.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що оскаржувана ухвала стосується питання, пов'язаного із виконанням вироку, і постановлена відповідно до розділу VIII "Виконання судових рішень" КПК України.

Отже, виходячи з положень п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статей 424, 539 КПК України, вона не може бути предметом перевірки в порядку касаційної процедури.

Така позиція узгоджується з правовими висновками, які містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року ( № 13-38кс18) та об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 березня 2019 року ( № 756/9514/15-к).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 13 січня 2020 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

І. В. Іваненко Г. М. Анісімов О. Л. Булейко