Історія справи

Ухвала ККС ВП від 01.01.2018 року у справі №739/1429/17

Ухвала

Іменем України

28 грудня 2017 р.

м. Київ

справа № 739/1429/17

провадження № 51-364ск17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (перша палата):

головуючого - Маринича В.К.,

суддів - Марчук Н.О., Макаровець А.М.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2017 року,

встановив:

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 січня 2006 року ОСОБА_1 засуджено за пунктами 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ст. 28 ч. 2 ст. 263 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього ув'язнення до строку відбування покарання, відповідно до вимог пунктами 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ст. 28 ч. 2 ст. 263 КК України.

Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 17 жовтня 2017 року зазначену ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування вищевказаних судових рішень у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Зокрема, вказує на те, що ухвала місцевого суду постановлена всупереч положенням Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини. Апеляційний суд, на думку засудженого, не звернув уваги на такі порушення та залишив судове рішення без змін.

Перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених ст. 424 КПК України.

Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, вони стосуються питань, пов'язаних з виконанням вироку, і постановлені відповідно до розділу VIII "Виконання судових рішень" КПК.

У ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів, у випадках, встановлених законом.

ст. 539 КПК України встановлено, що за наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку, однак касаційне оскарження такої ухвали не передбачено цією нормою закону.

Крім того, такі ухвали не є ухвалами суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, які зазначено у ч. 2 ст. 424 КПК України, оскільки вони не охоплюються поняттям "судове провадження", визначення якого дано в ч. 2 ст. 424 КПК України.

Отже, системний аналіз зазначених норм КПК вказує на те, що ухвали апеляційного суду, якими переглянуто ухвали місцевих судів, постановлені в порядку виконання вироків, касаційному оскарженню не підлягають.

Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема цей Суд у своєму рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що у спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В.К. Маринич Н.О. Марчук А.М. Макаровець