Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.07.2019 року у справі №908/2216/18

УХВАЛА

29 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2216/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ділеса" (далі - ТОВ "Ділеса", скаржник)

на рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2019 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019

за позовом ТОВ "Ділеса"

до Запорізької торгово-промислової палати

про стягнення заборгованості в розмірі 99 726,57 грн. за договором підряду №176/17 від 14.04.2017,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ділеса" 08.07.2019 (згідно з відмітками відділу поштового звязку) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (дата складення повного тексту постанови
13.06.2019) у справі №908/2216/18, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Крім того, скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на касаційне оскарження судових рішень, прийнятих у справі № 908/2216/18.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Ділеса" у справі № 908/2216/18, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і у частині 1 статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості у загальній сумі 99
726,57 грн., а, отже, ціна позову у справі № 908/2216/18 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.

Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Обґрунтовуючи підставу відкриття касаційного провадження, ТОВ "Ділеса" зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері будівництва та виконання договорів підряду, посилаючись на те, що суди проігнорували висновок Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 щодо визнання договору підряду укладеним у зв'язку з його непідписанням зі строни замовника, а також суди не застосували пункт 6 частини 1 статі 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главу 61 ЦК України. Крім цього, скаржник вказує, що дана справа має виняткове значення для скаржника.

Вирішуючи питання щодо наявності виняткового значення для ТОВ "Ділеса" та питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Касаційний господарський суд виходить з такого.

Відкриття касаційного провадження у справі з підстав, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України потребують належних, фундаментальних обґрунтувань.

Касаційний господарський суд, не вважає наведені скаржником обґрунтування такими, що дають підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки у даному випадку скаржник ставить на розгляд Суду питання, що потребують дослідження доказів у справі №908/2216/18, їх оцінки, тлумачення договору, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а всі доводи скаржника стосовно виняткового значення необґрунтовані та не підтверджені жодними доказами.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "виняткове значення", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неоднакове застосування судами першої та апеляційної інстанції одних і тих самих норм судом відхиляються з огляду на їх загальний зміст, а також без належного обґрунтування скаржником у чому саме полягало неправильне застосування цих норм і яким чином це вплинуло на прийняття різних за змістом судових рішень.

Саме лише посилання на неповноту з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення, невідповідність окремих висновків обставинам справи, цитування окремих норм законів, а також посилання лише на факт порушення норм матеріального та процесуального права не дає підстав для висновку про різну правозастосовчу практику.

Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

За таких обставин, Касаційний господарський суд доходить висновку, що аргументи та доводи, які б свідчили про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та/або про виняткове значення для скаржника, з матеріалів даної касаційної скарги не вбачаються та не знайшли свого документального підтвердження.

У рішенні "Пономарьов проти України" Європейського Суду з прав людини зауважив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ділеса" на рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №908/2216/18, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи, що встановлено відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у зв'язку з тим, що касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження винесених у справі по суті судом не розглядаються.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Ділеса" на рішення господарського суду Запорізької області від 14.01.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі № 908/2216/18 господарського суду Запорізької області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко