Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.02.2018 року у справі №922/4849/15

УХВАЛА

26 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4849/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Гребенюк Н.В., Слободін М.М.) та рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2015 (суддя Погорелова О.В.) у справі № 922/4849/15

за позовом Прокурора Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Харківської обласної державної адміністрації

до ОСОБА_4, Богодухівської районної державної адміністрації

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивачів: Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", Державної інспекції сільського господарства в Харківській області

про визнання недійсним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

03.11.2017 через Харківський апеляційний господарський суд ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2015 у справі №922/4849/15 з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями справа № 922/4849/15 передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Суховий В.Г.- головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2018 касаційну скаргу ОСОБА_4 у справі № 922/4849/15 залишено без руху для надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належним обґрунтуванням наявності обставин та поважності причин пропуску строку на своєчасне касаційне оскарження. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала суду від 15.02.2018 отримана скаржником - 07.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

16.03.2018 ОСОБА_4 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження по справі № 922/4849/15, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті.

Заяву про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що причини пропуску строку на подання касаційної скарги є поважними, оскільки скаржник перебував на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря з 20.01.2016 по
25.03.2016. Також, скаржник зазначає, що участь у судовому засіданні представника під час оголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, не підтверджує вчасного отримання повного тексту постанови. На підтвердження вказаних обставин, скаржником до матеріалів справи додано довідку Крисинської лікарні від 25.03.2016.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що скаржником порушено розумні строки на звернення з касаційною скаргою, не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги та не зазначено об'єктивних обставин, які перешкоджали йому своєчасно звернутися з касаційною скаргою, виходячи з такого.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Статею 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої заяви, впродовж значного періоду часу (більш як один рік і вісім місяців) з моменту винесення Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі №922/4849/15 ОСОБА_4 не звертався з касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Відтак, судові рішення у справі набрали законної сили.

Звертаючись з даною касаційною скаргою - 03.11.2017, скаржник окрім аргументів перебування на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря з 20.01.2016 по
25.03.2016 не надав жодних переконливих доказів, які б зазначали про наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили ОСОБА_4 звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою після 25.03.2016 з клопотанням про поновлення такого строку або делегувати представника - ОСОБА_5 на захист його інтересів, яка приймала участь в судах попередніх інстанцій та за довіреністю від 03.09.2015 (строк дії до 03.09.2018) уповноважена на контроль за виконанням рішення суду та підписувати касаційні скарги з дотриманням процесуальних строків (а/с 77).

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Отже, поновлення ОСОБА_4 пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від
02.02.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2015 у справі №922/4849/15 матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на таке, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_4 в порушення вимог статей 53, 110 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, звернувся 03.11.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від
02.02.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2015 у справі №922/4849/15 з пропуском строку на касаційне оскарження більш як на 1 рік 8 місяців, при цьому, не надав переконливих доказів наявності поважних підстав для його поновлення внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З огляду на зазначене, ОСОБА_4 необхідно відмовити у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2015 у справі № 922/4849/15 на підставі частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law12~ від 03.10.2017.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 119, 234, 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law13~ від 03.10.2017, суд

УХВАЛИВ

1. Відмовити ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2015 у справі № 922/4849/15.

2. Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2015 у справі № 922/4849/15.

3. Скаржнику надіслати касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал квитанції № TS212746 від 03.11.2017 на суму 1462,00 грн., копію скарги залучити до матеріалів справи № 922/4849/15.

4. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.