Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.07.2019 року у справі №916/927/13
Постанова ВГСУ від 10.12.2014 року у справі №916/927/13
Постанова ВГСУ від 24.02.2016 року у справі №916/927/13

УХВАЛА

19 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/927/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Мокана Геннадія Васильовича

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 (головуючий - Савицький Я. Ф., судді Принцевська Н. М., Ярош А. І.) у справі

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до 1) Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса",

2) Фізичної особи-підприємця Мокана Геннадія Васильовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Одеській області,

про визнання недійсним договору, зобов'язання звільнити та повернути самовільно зайняті земельні ділянки та стягнення 119 485,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

11.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Мокана Геннадія Васильовича на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 у справі № 916/927/13, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, а справу направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Дослідивши матеріали касаційної скарги з доданими до неї документами, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2014 у справі № 916/927/13, Фізична особа-підприємець Мокан Геннадій Васильович
12.06.2019 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У тексті поданої апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від
31.03.2014 у справі № 916/927/13, обґрунтоване тим, що на протязі 5 років Фізична особа-підприємець Мокан Геннадій Васильович декілька разів оскаржував в апеляційному порядку рішення Господарського суду Одеської області від 31.03.2014 у справі № 916/927/13, однак, з незалежних від скаржника підстав, зазначене рішення так і не було переглянуто в апеляційному порядку. Крім цього, апелянт зауважив, що про наявність ухвали Одеського апеляційного господарського суду від
17.03.2017 про повернення апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 31.03.2014 у справі № 916/927/13 він дізнався лише у травні 2019 року.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 у справі № 916/927/13, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мокана Геннадія Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 31.03.2014 на підставі частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановляючи зазначену ухвалу апеляційний господарський суд керувався частиною 2 статті 261 ГПК України, якою передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 31.03.2014 у справі № 916/927/13 закінчився 24.04.2014, тоді як Фізична особа-підприємець Мокан Геннадій Васильович звернувся з апеляційною скаргою 12.06.2019, через п'ять років після закінчення встановленого процесуальним кодексом строку апеляційного оскарження.

Апеляційний суд установив, що апелянт був обізнаний про рух справи № 916/927/13, оскільки його представник був присутнім у судовому засіданні під час проголошення рішення суду; Фізична особа-підприємець Мокан Геннадій Васильович неодноразово звертався до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення Господарського суду Одеської області від 31.03.2014 у справі № 916/927/13, які ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від
15.05.2014,17.06.2015,14.03.2016,12.08.2016,02.09.2016,17.03.2017 були повернуті скаржнику без розгляду.

Крім цього, апеляційний господарський суд зауважив, що у поданому клопотанні скаржник не зазначив обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку встановленого на апеляційне оскарження.

Враховуючи те, що апеляційна скарга була подана поза межами присічного строку, встановленого частиною 2 статті 261 ГПК України, а доказів в обгрунтування наявності виключних випадків пропуску строку на апеляційне оскарження, передбачених вищезазначеною нормою, апелянт не надав, колегія суддів вважає підстави, з яких апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження такими, що відповідають вимогам ГПК України.

З огляду на викладене правильне застосування Південно-західним апеляційним господарським судом частини 2 статті 261 ГПК України під час постановлення оскаржуваної ухвали від 21.06.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мокана Геннадія Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 31.03.2014 у справі № 916/927/13, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали, тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мокана Геннадія Васильовича на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 у справі № 916/927/13.

Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мокана Геннадія Васильовича на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 у справі № 916/927/13.

2. Матеріали касаційної скарги на 18 (вісімнадцяти) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ