Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.02.2019 року у справі №911/690/18

УХВАЛА

14 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 911/690/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018

та на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.07.2018

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"

про забезпечення зустрічного позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"

за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

про визнання договору припиненим,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"

про визнання права користування нежитловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" звернулось із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від
26.12.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.07.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від
26.12.2018, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" про забезпечення зустрічного позову у справі №911/690/18 та вжито заходи забезпечення позову: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" та будь-яким іншим особам за їх дорученням чи вказівкою, чи без такої, вчиняти дії, спрямовані на вчинення перешкод у користуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" нежитловим приміщенням, що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) та місцями загального користування на першому поверсі та вхідної групи, у тому числі: заборонено перешкоджати нормальній господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" та/або суборендарям, які орендують частини зазначеного приміщення шляхом блокування та/або перекриття входів/виходів, відключення від систем інженерних комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення тощо), утруднення в будь-який спосіб доступу до зазначеного приміщення представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1", суборендарів та фізичних осіб-відвідувачів до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" та будь-яким іншим особам за їх дорученням чи вказівкою, чи без такої, вчиняти дії, пов'язані із вилученням із користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" нежитлового приміщення, що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) та місцями загального користування на першому поверсі та вхідної групи, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" та будь-яким іншим особам за їх дорученням чи вказівкою, чи без такої, вчиняти будь-які дії, пов'язані з передачею нежитлового приміщення, що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) та місць загального користування на першому поверсі та вхідної групи, в оренду третім особам, у тому числі щодо укладання з третіми особами договорів щодо надання прав на користування зазначеним нежитловим приміщенням, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати повністю зазначені оскаржені судові рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" про забезпечення зустрічного позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, оскільки заборона вчиняти дії не може бути застосована до спірного об'єкта нерухомості, позаяк право володіння, користування, розпорядження ним не є предметом даного судового розгляду, і така заборона порушує відповідні права власника майна.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" у справі №911/690/18 виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

За приписами пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, наведена норма закону надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений в пункті 2 частини 2 статті 293 наведеного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Як вказувалось вище, ухвалою Господарського суду Київської області від
20.07.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" про забезпечення зустрічного позову у справі №911/690/18 та вжито відповідних заходів забезпечення позову.

Ухвалюючи оскаржені судові рішення, суди керувалися, зокрема, приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із встановлених судами обставин, які були покладені в основу оскаржуваних заявником судових рішень вбачається, що спір у даній справі стосується користуванням відповідачем об'єктом суборенди за договором, однак позивачем здійснюються дії, спрямовані на виселення відповідача із спірного приміщення.

Відтак невжиття таких заходів унеможливить ефективний захист та поновлення прав відповідача, у разі, якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення таких прав, оскільки позивач вчиняє дії на повернення орендованого приміщення, законність яких оспорюється відповідачем.

Таким чином, беручи до уваги те, що спір у справі не вирішений, а вимога про вжиття заходів забезпечення позову є співмірною і адекватною заявленим зустрічним позовним вимогам, висновки судів про вжиття заходів забезпечення позову є законними та обґрунтованими, оскільки вони спрямовані на запобігання можливим порушенням з боку певних осіб майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Окрім того, як вірно зазначила апеляційна інстанція заходи до забезпечення позову вживаються до закінчення строку дії договору суборенди та у випадку відсутності у подальшому підстав для застосування таких заходів сторони мають право подати заяву про скасування заходів до забезпечення позову.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що касаційна скарга є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких підстав Касаційний господарський суд у складі Верховного суду відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №911/690/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем".

Відповідно до положень частини 6 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №911/690/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем".

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №1 від 17.01.2019 на суму 1 921,00 грн. ) повернути заявнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов