Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.03.2019 року у справі №910/13245/14
Постанова ВГСУ від 19.08.2015 року у справі №910/13245/14
Постанова ВГСУ від 26.11.2014 року у справі №910/13245/14

УХВАЛА

14 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/13245/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Михальська Ю. Б. ; судді: Скрипка І. М., Тищенко А. І.)

від 05.11.2020

у справі № 910/13245/14

за позовом Дочірнього підприємства "КМ Техно"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 33 535 293,90 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Бобриньов В. В., Мічуріна О. В., Мостовий О. В. ;

відповідача - Шляхетський А. Л. ;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Дочірнє підприємство "КМ Техно" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від
12.12.2012 в розмірі 33 535 293,90 грн (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог), з яких: 15 635 050,81 грн - основний борг, 1 592 078,51 - пеня, 1 793 562,33 грн - 3% річних та 19 582 015,48 грн - інфляційні втрати.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 надав відповідачу визначені договором послуги, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Дочірнього підприємства "КМ Техно" 13 187 109,18
грн основного боргу, 1 256 682,65 грн пені, 391 701,29 грн 3% річних, 3 351
258,29 грн інфляційних втрат, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 змінено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Дочірнього підприємства "КМ Техно" основний борг в сумі 13 187 109,18 грн, пеню в сумі 1 243 824,93
грн, 3 % річних в сумі 391 701,29 грн, збитки від інфляції в сумі 3 351 258,29
грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено суду належного та в повному обсязі надання послуг (щодо передачі замовнику (відповідачеві) результатів виконаних робіт) за договором, що є підставою для проведення відповідачем розрахунків за такі послуги.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 скасовано, ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Дочірнього підприємства "КМ Техно" 13 187 109,18
грн основного боргу, 1 393 154,92 грн пені, 1 505 618,43 грн 3% річних, 15 981
681,53 грн інфляційних втрат. В іншій частині у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що матеріалами справи та умовами договору підтверджується наявність обов'язку відповідача з оплати наданих позивачем за договором послуг на загальну суму 13 187 109,18 грн, а Акціонерним товариством "Укргазвидобування" не доведено обставин невиконання або неналежного виконання Дочірнім підприємством "КМ Техно" зобов'язань за договором. Також суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині пені, 3% річних, втрат від інфляції, нарахованих на зазначену суму боргу, здійснивши власний розрахунок відповідних сум.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від
05.12.2017.

3.2. Підставою касаційного оскарження Акціонерне товариство "Укргазвидобування" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом апеляційної інстанції не було враховано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №927/986/17 щодо застосування статей 525, 901, 903, 610, 612 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України, відповідно до якого недостатньо самого факту наявності первинних документів для підтвердження факту надання послуг; отримання послуг повинно бути підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б свідчили про реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання (використання результату отриманої послуги у господарській діяльності). Скаржник зазначає, що висновок експерта від 21.05.2020 за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи у даній справі є неповним, неясним та не спростовує обставин справи, однак всупереч наведеному суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення не звернув уваги, що висновки експерта жодним чином не підтверджують позовні вимоги. З огляду на викладене, вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 509, 901 Цивільного кодексу України, статтю 4 Закону України "Про судову експертизу".

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Дочірнє підприємство "КМ Техно" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Дочірнє підприємство "КМ Техно" як виконавець та Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є відповідач, як замовник 12.12.2012 уклали договір про надання послуг № УГВ6757/19-12, за умовами якого позивач зобов'язується надати відповідачу послуги по реалізації проекту по побудові комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати ці послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 18.03.2013, сторони визначають перелік, опис, етапність, строки надання та вартість послуг, які надаються за договором, в додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3, додатку № 4, додатку № 5 до договору, які складають його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 4.1 договору послуги надаються пофазно відповідно до етапів, визначених в додатку № 2 до договору. Передача та приймання наданих послуг по відповідній фазі здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання відповідного акта передачі-приймання наданих послуг.

На виконання умов договору сторонами при укладенні договору були підписані Додаток № 1, яким сторони визначили перелік та опис послуг, Додаток № 2, яким погодили етапи проекту та строк їх виконання, та Додатки № 3 та № 4, якими визначили вартість кожної фази кожного етапу послуг, надання яких є предметом договору.

В подальшому сторонами вносились зміни та доповнення до договору та додатків до нього шляхом підписання відповідних додаткових угод.

Так, 18.03.2013 між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору, за умовами якої внесено зміни до п.1.2 договору шляхом доповнення додатком №5 до договору; у п.2.2 договору, за яким визначили, що замовник має оплатити загальну вартість послуг, визначену у п. 2.1 договору, згідно графіку проведення платежів, що є додатком №5 до цього договору. При цьому, якщо акт приймання-передачі наданих послуг сторонами не підписаний, відповідна дата оплати, зазначена в додатку №5, продовжується до підписання сторонами такого акта приймання-передачі наданих послуг. Виключено з договору п.2.2.1, п.2.3.1 та п.2.4 договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 13.06.2013, загальна вартість послуг за договором становить 58 986 155,70 грн, в тому числі ПДВ за діючою ставкою 20% - 9 831 025,95 грн, яка включає в себе вартість етапу № 1 та вартість етапу № 2. Розрахунки за договором здійснюються у гривнях у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок позивача.

Пунктами 2.1.1 та 2.1.2 договору, в редакції додаткової угоди № 7 від
04.11.2013, сторонами погоджено, що загальна вартість послуг етапу № 1 за договором становить 34 506 739,41 грн, а загальна вартість послуг етапу № 2 за договором - 24 479 416,29 грн.

Додатком №5 до договору, сторони погодили графік проведення платежів за договором в цілому та вказаним додатком визначили дату сплати замовником вартості послуг, чітко обумовили розмір платежу на вказану дату, що складається з певного відсотку від вартості договору, та посилання на акт приймання-передачі.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по першому етапу на загальну суму 29 788 928,91 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі наданих послуг. Відповідні акти підписані уповноваженими особами сторін без заперечень та скріплені печатками.

З наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку позивача та довідки ПАТ "Енергобанк" № 227 від 16.01.2015 суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем позивачу перераховано грошові кошти в сумі 25 362 448,11 грн, проте частина з них, а саме 8 760 628,38 грн, була перерахована за іншим, ніж спірний договір, а саме за договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) № УГВ6686/12-15 від 30.11.2012. Загальна сума коштів, які відповідачем позивачу перераховані в рахунок оплати виконаних за договором робіт, становить 16 601
819,73 грн, тобто неоплаченими із спірних залишились роботи на загальну суму 13 187 109,18 грн.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Підставою касаційного оскарження Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом апеляційної інстанції не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №927/986/17.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, п. 40 постанов від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від
13.09.2017 року у справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п. 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; п. 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Верховний Суд, проаналізувавши судове рішення, правові висновки в якому, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.

5.3. Верховний Суд в постанові від 18.03.2020 у справі №927/986/17 зробив висновок, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Крім того, суд касаційної інстанції у згаданій постанові врахував правову позицію об'єднаної палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18, відповідно до якої оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Узагальнюючи правові висновки Верховного Суду у справі № 927/986/17, скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції не врахував, що недостатньо самого факту наявності первинних документів для підтвердження факту надання послуг; отримання послуг повинно бути підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б свідчили про реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання (використання результату отриманої послуги у господарській діяльності).

Колегія суддів враховує, що по-перше, предметом спору в справі №927/986/17 є стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг, а у цій справі, що переглядається - стягнення заборгованості за договором про надання послуг, який за своє правовою природою є змішаним та містить елементи як договору про надання послуг, так і договору про виконання робіт.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у зобов'язаннях щодо виконання робіт на одну зі сторін правочину (виконавця) покладається обов'язок виконати роботу, яка би завершувалася досягненням певного матеріального результату, а в зобов'язаннях про надання послуг діяльність виконавця спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання.

З урахуванням викладеного, виходячи з умов договору, суд апеляційної інстанції встановив, що предметом договору є надання позивачем як виконавцем послуг, суть яких полягає у розробці та впровадженні спеціалізованого програмного забезпечення з відповідними функціями, визначеними сторонами Договору. При цьому, метою відповідача як замовника за договором є отримання конкретного матеріального результату, а саме програмного забезпечення з відповідним функціоналом та документації щодо його функціонування та використання.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що в договорі про надання послуг № УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 переважаючими є саме елементи договору підряду, оскільки для відповідача (замовника) в першу чергу інтерес становить упредметнений (матеріальний) результат виконаних робіт, а не сам процес надання послуг.

По-друге, оскільки результат, який створюється в процесі виконання роботи, лежить в основі розмежування договорів підряду та договорів про надання послуг, у зв'язку з чим такі договори регулюються різними правовими нормами, то колегія суддів враховує, що правовідносини у справі №927/986/17 та в цій справі, що переглядається, мають різне нормативно-правове регулювання.

При цьому правові висновки Верховного Суду у справі №927/986/17 зроблені щодо застосування норм статей 901, 902, 903 Цивільного кодексу України та статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У цій справі суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин норми глави 61 Цивільного кодексу України про підряд.

По-третє, колегія суддів враховує, що справа №927/986/17 та ця справа, що переглядається, відрізняються за встановленими судами фактичними обставинами.

Так, у справі №927/986/17 господарські суди встановили, що в актах виконання робіт за договором не визначено вартості фактично наданих послуг; позивачем не надано доказів отримання відповідачем або направлення відповідачу документів (письмових юридичних консультацій), що унеможливлює встановлення обставин надання таких консультацій та проектів договорів відповідачу; об'єм вказаних послуг не відповідає об'єму послуг, зазначеному в актах виконання робіт, а інших доказів, що підтверджують надання інших послуг, позивачем суду не надано; позивачем не надано доказів ведення переговорів з контрагентами відповідача, юридичного супроводження угод щодо придбання новітнього обладнання та впровадження його у виробничий процес, надання консультацій на усні запити працівників підприємства, проведення співбесід з працівниками товариства про дотримання техніки безпеки на виробництві. Крім того, господарські суди встановили, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи в обсязі наданих на дослідження матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за договором станом на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду та на момент проголошення оскаржуваного рішення у згаданій справі документально та за даними бухгалтерського обліку підтвердити не видається за можливе.

У цій справі суд апеляційної інстанції, враховуючи позицію як позивача, так і відповідача щодо питання необхідності призначення у справі судової експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів, з метою забезпечення прав сторін, призначив судову комп'ютерно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Визначивши об'єкти комп'ютерно-технічної експертизи, суд апеляційної інстанції на її вирішення поставив такі питання:

1. Чи міститься на об'єктах програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками і у якому вигляді?

2. Якщо так по першому питанню, то яким чином програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від
12.12.2012 (а. с.10-12 т.1) з додатками перенесене на об'єкти?

3. Якщо так по першому питанню, то чи можливе вирішення завдань на об'єктах з використанням програмного забезпечення комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками?

4. Якщо так по першому питанню, то чи реалізовані на об'єктах у програмному забезпеченні комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками функції, передбачені Проектом побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP?

5. Чи піддавалися об'єкти певним процедурам з метою знищення або зміни програмного забезпечення комплексної автоматизованої системи SAP згідно договору про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 з додатками?

При цьому, для виконання судової комп'ютерно-технічної експертизи у цій справі зобов'язано АТ "Укргазвидобування" надати безперешкодний доступ експерту (експертам) Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до вказаних вище об'єктів експертизи.

За результатами проведеного дослідження експерт дійшов таких висновків.

При відповіді на перше питання експерт вказав, що на комп'ютерній техніці (об'єктах дослідження), яка наведена у питаннях, містяться віртуальні сервери, на яких розгорнута операційна система MS Windows Server 2008 R2, на яку інстальоване програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP та її складові елементи згідно з договором про надання послуг № УГВ6757/19-12 від
12.12.2012.

При відповіді на друге питання експертом зазначено, що програмне забезпечення комплексна автоматизована система SAP та її складові елементи згідно з договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 перенесені на комп'ютерну техніку (об'єкти дослідження) шляхом безпосередньої інсталяції виконавчих файлів та наповнення даних системи шляхом ручного введення інформації.

При відповіді на третє питання експертом встановлено, що на об'єктах дослідження проводилися роботи з налагодження та впровадження комплексної автоматизованої системи SAP згідно з поставленими у додатках до договору про надання послуг № УГВ6757/19-12 від 12.12.2012 завданнями, однак перевірити повну функціональність "продуктивної" частини системи та визначити, чи вся необхідна замовнику інформація була внесена до бази даних комплексної автоматизованої системи SAP, є неможливим з огляду на відсутність доступу до "продуктивної" частини Системи з причин втрати представниками ПАТ "Укргазвидобування" паролів доступу до ядра програмного забезпечення комплексної автоматизованої системи SAP та перенесення комп'ютерної техніки (об'єктів дослідження) з одного технічного майданчика на інший, що мало наслідком зміну первісної конфігурації мережі та, відповідно, недоступність серверу, на якому розміщені складові частини комплексної автоматизованої системи SAP.

При цьому, на комп'ютерній техніці (об'єктах дослідження) також міститься розгорнута "девелоперська" частина комплексної автоматизованої системи SAP, на якій були виконані всі налаштування та розробки для запуску "продуктивної" частини системи, з наявним програмним забезпеченням та наповненням, що необхідне для належного функціонування комплексної автоматизованої системи SAP згідно з договором про надання послуг №УГВ6757/19-12 від 12.12.2012.

Зазначене дає обґрунтовані підстави вважати, що поточний стан об'єктів дослідження має функції, які дозволяють виконувати вирішення завдань із наповнення бази даних комплексної автоматизованої системи SAP за умови доступу до "продуктивної" частини цієї системи.

При відповіді на четверте питання експертом встановлено факт виконання згідно з Проектом побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, які остаточно завершені на Фазі 4 "Завершальна підготовка".

Водночас, неможливість перевірки повної функціональності комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP із причин, наведених у відповіді на питання №3, не дозволяє визначити обсяг таких робіт та стан реалізації на відповідних об'єктах дослідження в програмному забезпеченні комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, передбачених Проектом побудови та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP.

Разом з тим, досліджене програмне забезпечення надає авторизованим користувачам доступ до об'єктів дослідження, на яких встановлено програмне забезпечення комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм Систему SAP (розділи "Web Administration", "Integrated Remote Console" "Remote Console"), за допомогою яких здійснюється керування даною системою, що є підтвердженням реалізації функцій, передбачених Проектом побудови та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP.

При відповіді на п'яте питання експерт зазначив, що беручи до уваги обставини, наведені в ході відповіді на питання №3, надати відповідь на дане питання неможливо.

Із аналізу вказаного Висновку експерта суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що останнім підтверджено наявність комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP на об'єктах дослідження, яка перенесена на ці об'єкти шляхом інсталяції відповідних виконавчих файлів та ручного наповнення; здійснення робіт щодо налагодження та впровадження комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP у відповідності до завдань, які визначені сторонами договору; наявність на об'єктах дослідження розгорнутої "девелоперської" частини комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP та виконання налаштувань, необхідних для запуску "продуктивної" частини системи; наявність на об'єктах дослідження функцій, які дозволяють виконувати завдання із наповнення бази даних комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP за умови доступу до "продуктивної" частини системи; здійснення перенесення налаштувань користувачами в "продуктивну" частину комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP. Крім того, експертом виявлено факти входу до серверної частини комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP представників як позивача, так і відповідача, виконання робіт згідно з Проектом побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, передбачених Статутом Проекту та їх остаточне завершення на Фазі 4 "Завершальна підготовка", надання авторизованим користувачам доступу до розділів комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, через які здійснюється керування даною системою, що є підтвердженням реалізації функцій, передбачених Проектом побудови та Статутом Проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP.

Крім того, суд апеляційної інстанції надав оцінку доказам, що були подані позивачем до суду 15.12.2015 разом з поясненнями, на виконання вимог Вищого господарського суду України та підтвердження факту належного і в повному обсязі надання позивачем послуг за договором, а саме: Акту №УГВ6757/19-12-4 від
11.11.2013 з додатками; Акту №УГВ6757/19-12-4 від 03.03.2014 з додатками; електронному носієві (CD диск) з додатком до Акта №УГВ6757/19-12-4 від
03.03.2014 "Концепція ролей і повноважень"; Статуту проекту побудови комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP; Концепції функціональних рамок системи управління; Загальному протоколу функціональних вимог від майбутньої системи; Протоколу вимог до майбутньої системи КАСУ "Функціональна область управління витратами та доходами"; Протоколу функціональних вимог "Бюджетне планування і контроль виконання бюджетів"; Протоколу функціональних вимог від майбутньої системи "Планування виробництва"; Протоколу функціональних вимог від майбутньої системи "Управління проектами, капітальне будівництво та інвестиції"; Протоколу функціональних вимог від майбутньої системи "Функціональна область "Реалізація продукції, робіт/послуг"; Протоколу функціональних вимог "Функціональна група "Управління матеріальними потоками та договорами"; Протоколу функціональних вимог від майбутньої системи "Охорона праці"; Протоколу функціональних вимог "Функціональна група "Управління діловодством та документообігом".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справі №927/986/17 та в цій справі, що переглядається, не є подібними, оскільки відрізняються за предметами позову, матеріально-правовим регулюванням та фактичними обставинами, а тому підстава касаційного оскарження, визначена Акціонерним товариством "Укргазвидобування", передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.

5.4. Доводи Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 173, 193 Господарського кодексу України, статей 509, 901 Цивільного кодексу України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду касаційної скарги.

5.5. Доводи касаційної скарги щодо неповноти та неясності висновку експертизи колегією суддів відхиляються, оскільки зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що зі змісту описової частини Висновку експерта слідує, що експертом проведено огляд об'єктів дослідження
22.11.2018 та 19.11.2019. При цьому обидва рази перевірити здатність комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP вирішувати ті чи інші завдання виявилося неможливим. Причинами неможливості здійснення дослідження 22.11.2018 вказано втрату представниками відповідача паролів доступу до ядра комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP. Причинами неможливості здійснення дослідження 19.11.2019 вказано перенесення об'єктів дослідження з одного технічного майданчика службових приміщень адміністративної будівлі відповідача (м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) на інший технічний майданчик службових приміщень відповідача (за іншою адресою), що мало наслідком зміну первісної конфігурації мережі та, відповідно, недоступність серверу, на якому розміщені складові частини комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP.

З огляду на покладення обов'язку щодо доказування очевидності факту неналежного виконання робіт саме на відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що проведення експертного дослідження в частині визначення можливості вирішення завдань на об'єктах дослідження з використанням комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP відповідно до третього питання, та встановлення факту знищення чи внесення змін до вказаної системи відповідно до п'ятого питання, що були поставлені на вирішення експертизи, стало неможливим у зв'язку з перешкоджанням зі сторони відповідача.

Відповідно, суд апеляційної інстанції вважав, що за результатами проведеної комп'ютерно-технічної експертизи доводи відповідача стосовно неналежної якості та обсягу робіт, здійснених позивачем як виконавцем, не знайшли свого підтвердження.

5.6. Щодо доводів Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про те, що фактично програма SAP у відповідача не працює, то суд апеляційної інстанції встановив, що ані позивачем, ані відповідачем не заперечується, що надання послуг за договором було припинено на Фазі IV "Завершальна підготовка" Етапу №1 (що в тому числі підтверджено Висновком експерта), що свідчить про неповну реалізацію послуг по впровадженню комплексної автоматизованої системи управління на базі функціональних прикладних програм SAP, передбачену первісними умовами договору та може мати наслідком подальші недоліки під час експлуатації такої програми на об'єктах відповідача.

5.7. Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції статті 4 Закону України "Про судову експертизу", оскільки до проведення експертизи було залучено спеціалістів - працівників Дочірнього підприємства "КМ Техно": ОСОБА_1 та ОСОБА_2, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, оскільки експертами в ході огляду та фотофіксації комп'ютерної техніки було встановлено наявність на даному обладнанні програмного забезпечення "SАР", однак, як зазначили експерти КНДІСЕ у своєму клопотанні, отримати доступ до нього для надання відповіді на поставлені в ухвалі питання виявилось неможливим, оскільки за поясненнями представників "Укргазвидобування" вони не є фахівцями із зазначеного вище програмного забезпечення та у них відсутній доступ до ядра програмного забезпечення "SАР", а ДП "КМ Техно" у клопотанні про залучення спеціаліста від 19.02.2019 повідомлено суду, що йому відомі особи, які володіють достатнім рівнем спеціальних знань щодо програмного забезпечення "SАР" і які можуть надати судовим експертам КНДІСЕ відповідні консультації та технічну допомогу для проведення призначеної судом експертизи, а саме спеціалісти ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання експертів та позивача і залучення для додаткового огляду об'єктів дослідження (програмного забезпечення "SАР") спеціалістів ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).

При цьому відповідно до вимог процесуального закону висновок експерта за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 21.05.2020 складений та підписаний особисто експертом.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З огляду на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшли свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, оскільки правовідносини у справі №927/986/17, на яку посилається скаржник, та у справі, що переглядається, не є подібними, то колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування".

7. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від
05.11.2020 у справі № 910/13245/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй