Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.11.2020 року у справі №904/2617/19

УХВАЛА

09 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 904/2617/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

у справі № 904/2617/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке",

про стягнення 29 465 532,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" 24.09.2020 через Центральний апеляційний господарський суд звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 у справі № 904/2617/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.10.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С. К. - головуючий, Случ О. В., Волковицька Н. О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених ч. 1 ст. 304 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 залишено без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 про повернення без розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек", про зобов'язання поручителів виконати свої зобов'язання за договором фінансового лізингу та погасити заборгованість.

Правовою підставою для повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, без розгляду стала ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Так, відповідно до ч.ч. 1 і 5 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ч.ч. 1 і 5 ст. 49 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду із первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

При цьому, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним із первісним, позов третьої особи відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі, а вимога спрямована на будь - що поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а може бути реалізована через подання самостійного позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від
19.06.2019 у справі № 904/9129/17.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом первісного позову у справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс" заборгованості по лізинговим платежам та 365 % річних, а предметом позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" є зобов'язання поручителів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс") виконати свої зобов'язання за договором фінансового лізингу від 16.03.2015 № 17АФ-15 та погасити заборгованість перед позивачем за первісним позовом (Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек").

З огляду на те, що самостійна вимога повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем, господарські суди дійшли висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" про зобов'язання поручителів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія-Сервіс") виконати свої зобов'язання за договором фінансового лізингу та погасити заборгованість перед позивачем за первісним позовом безпосередньо спрямована на захист прав позивача, а не на захист своїх порушених прав щодо предмета спору, не стосується предмета спору між позивачем та відповідачами -1, -2 у справі та знаходиться поза межами спору у справі № 904/2617/19.

Врахувавши те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" не містять самостійних вимог щодо предмета спору, направлених на захист прав третьої особи у даній справі, а заявлені вимоги про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії безпосередньо не спрямовані на предмет за первісним позовом, суди дійшли висновку про неможливість їх спільного розгляду у справі № 904/2617/19.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1,2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Оскільки позовна заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 904/2617/19, не відповідає приписам ч. 1 ст. 49 і ч. 2 ст. 180 ГПК України, її було повернуто на підставі ч. 6 ст.180 ГПК України. Положення наведених правових норм є чіткими і однозначними, а тому немає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 зводиться до непогодження із висновками судів про те, що вимоги, заявлені у позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі у справі № 904/2617/19, не можуть бути розглянуті в межах цієї справи разом з первісним позовом.

Однак доводи скаржника повністю спростовуються наведеними вище процесуальними нормами, а позиція місцевого і апеляційного судів повністю відповідає сформованій Верховним Судом практиці застосування цих норм.

З огляду на зазначене правильне застосування Центральним апеляційним господарським судом і Господарським судом Дніпропетровської області ч. 6 ст.180 ГПК України при прийнятті оскаржених судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене, а також спростування доводів скаржника, Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за цією скаргою на підставі ч. 2 ст. 293 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 904/1417/19.

Керуючись ст.ст. 234, 287, 293, 304, ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2020 у справі №904/2617/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О. В.