Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.07.2020 року у справі №904/5549/19

УХВАЛА

09 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/5549/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Військової частини А 3336

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020

у складі колегії суддів: Мороза В. Ф. (головуючої), Кузнецова В. О., Чередка А. Є.

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020

у складі судді Колісника І. І.

у справі № 904/5549/19

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

до Військової частини А 3336

про стягнення 21 818,78 грн

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 Військова частина А 3336 звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі № 904/5549/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/5549/19 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Жукова С.

В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Військової частини А 3336 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі № 904/5549/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу для цілей частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення страхового відшкодування у сумі 21
818,78 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 912/155/19 є малозначною.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Колегія суддів проаналізувавши зміст касаційної скарги звертає увагу на те, що остання взагалі не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позаяк доводи касатора зводяться лише до посилань про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/5549/19 за касаційною скаргою Військової частини А 3336 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від
09.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
17.02.2020.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А 3336 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
17.02.2020 у справі № 904/5549/19.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Військовій частині А 3336.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді С. В. Жуков В. Г. Пєсков