Історія справи

Постанова КГС ВП від 30.05.2023 року у справі №904/854/20
Ухвала КГС ВП від 08.09.2020 року у справі №904/854/20

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/854/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І. В. - головуючий, Дроботова Т. Б., Кролевець О. А.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020

(головуючий суддя Березкіна О. В. (доповідач), судді Іванов О. Г., Широбокова Л. П. )

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020

(суддя Васильєв О. Ю.)

у справі 904/854/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер",

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке",

про солідарне стягнення заборгованості по лізинговим платежам за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015,

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 про повернення позовної заяви у справі №904/854/20. Ідентичний текст касаційної скарги надійшов до суду електронною поштою.

Верховний Суд, розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" касаційну скаргу, вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 у справі №904/854/20, яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020, повернуто без розгляду позовну заяву ТОВ "Серединецьке" про зобов'язання поручителів за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 (ТОВ "Торговий дім "Армада ЛТД ", ТОВ "СК Бужок" та ТОВ "Сварог Дністер") виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість за цим договором в повному обсязі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Згідно з обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, вимогою за первісним позовом є солідарне стягнення з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" заборгованості по лізинговим платежам за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке".

Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" у своєму позові заявило вимогу про зобов'язання поручителів за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 року (ТОВ "Торговий дім "Армада ЛТД ", ТОВ "СК Бужок" та ТОВ "Сварог Дністер") виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 в повному обсязі.

Тобто позовна заява заявника як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору безпосередньо не спрямована на предмет майнового спору між позивачем і відповідачем. При цьому суди правильно зазначили, що кредитором (лізингодавцем) за договором фінансового лізингу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек". За договорами поруки відповідачі поручилися виконати зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек", а отже, право вимоги до поручителів виникає саме у позивача у справі, а не у третьої особи.

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі N916/3245/17, передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства (п. 5.25). На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (п. 5.18). Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (п. 5.26).

Наведена позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 спростовує аргумент скаржника щодо існування правової невизначеності та виключної правової проблеми у цій справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку, що позовна заява третьої особи повинна містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що поза предметом спору, не може бути розглянута як вимога третьої особи. Водночас така вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", оскільки вона не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Для Верховного Суду правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права у розгляді справи №904/854/20 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, викладене в касаційній скарзі клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Судом не розглядається.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 у справі №904/854/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Т. Дроботова

О. Кролевець