УХВАЛА

06 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/3166/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Гогусь В. О.,

за участю представників:

позивача - Ворожбянова А. М. (самопредставництва),

відповідача - Крючко О. В. (адвоката),

за матеріалами касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 (колегія суддів: Здоровко Л. М. - головуючий, Лакіза В. В., Мартюхіна Н. О.) у справі

за позовом Харківської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко"

про розірвання договору оренди землі, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2020 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (далі - ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко"), у якому просила:

- розірвати договір оренди землі, укладений 29.12.2003 між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", зареєстрований у Харківському регіональному центрі Державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16.01.2004 № 6608/04 на користування земельною ділянкою площею 0,7199 га на вул. Олени Стасової, 17 з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м.

Харкова площею 0,7199 га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) на вул.

Олени Стасової, 17 (сучасна назва вул. Раєвської) у м. Харкові, яка використовується ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" шляхом демонтажу споруд торгівельного призначення, які розташовані на цій земельній ділянці;

- зобов'язати ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" повернути територіальній громаді м.

Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,7199 га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) на вул. Олени Стасової, 17 (нинішня назва вул. Раєвської) у м. Харкові до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем положень статей 1, 13, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі" та умов договору оренди землі від
29.12.2003, укладеного між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко", а саме: встановлено факт самовільного будівництва торговельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці на вул. Олени Стасової (нинішня назва вул. Раєвської) у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001). Тому позивач вважав, що земельна ділянка використовується з порушенням вимог земельного законодавства, а договір оренди необхідно розірвати. Крім того, позивач наголошував, що розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001 площею 0,7199 га торговельних павільйонів здійснено з порушенням норм земельного законодавства, а також умов договору оренди, що, на думку позивача, є підставою для демонтажу таких споруд. При цьому позивач зазначав, що у відповідності до умов договору оренди, орендар повинен повернути земельну ділянку Харківській міській раді у такому стані, в якому її було отримано.

2. Стислий виклад обставин справи, установлених господарськими судами

2.1. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу по суті заявлених позовних вимог установили, що між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко" було укладено договір оренди земельної ділянки від
29.12.2003, зареєстрований у Харківському регіональному центрі Державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 16.01.2004 № 6608/04 (далі - Договір оренди).

2.2. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2020 №225533041 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001 площею 0,7199 га на АДРЕСА_1 з 23.06.2014 зареєстроване право оренди за ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" на підставі договору оренди землі, зареєстрованого 16.01.2004 № 6608/04.

2.3. Відповідно до пункту 1.2 Договору оренди земельна ділянка надається в оренду строком до 24.09.2028 для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки з боксами та адміністративно-побутовими приміщеннями.

2.4. Згідно з пунктом 3.1.2 Договору оренди орендодавець має право, зокрема, припиняти дію договору в разі порушення орендарем Земельного кодексу України, інших нормативних актів, відносно землі, а також умов цього договору на підставах і в порядку, передбачених законодавством.

2.5. Підпунктом "б" пункту 3.2.1 Договору оренди передбачено, що орендар має право за попередньою письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

2.6. Пунктом 3.2.2 Договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний дотримуватися правил добросусідства; виконувати обов'язки, передбачені Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

2.7. Положеннями пунктів 4.2,4.4 Договору оренди визначено, що договір оренди землі припиняється у разі: а) закінчення терміну, на який було укладено договір; б) розірвання договору у встановленому порядку; в) одержання орендарем земельної ділянки у власність у порядку, передбаченому Земельним кодексом України; г) примусового вилучення земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, передбаченому законодавством України; д) ліквідації юридичної особи орендаря (чи смерті фізичної особи). Договір може бути розірвано: а) за взаємною згодою сторін; б) за несвоєчасну сплату орендної плати, при простроченні її та пені більше ніж за 3 місяці. На вимогу однієї зі сторін, договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених цим договором та законодавством України; у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

2.8. Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (пункт 7.8 Договору оренди).

2.9. Судами констатовано, що відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки, орендарю передано земельну ділянку в оренду строком до 24.09.2028 площею 0,7199 га для експлуатації та обслуговування тимчасової автостоянки з боксами та адміністративно-побутовими приміщеннями.

2.10. Поряд із цим господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 09.07.2020 № 1025/0/250-20, Інспекцією протягом 2017-2020 років були проведені позапланові перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: "Об'єкт будівництва на вул.

Раєвської, 17 у м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:07:045:0001".

2.11. Під час проведення позапланової перевірки у травні 2017 року, за результатами якої складено акт від 24.05.2017 № 416-А, встановлено факт самовільного будівництва дев'яти нежитлових будівель, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці на АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001).

2.12. Відповідно да акта Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 24.05.2017 № 416-А, перевіркою з виїздом на місце сумісно з представником КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - БТІ) та інженером експертом ТОВ "ТАНКРІАБУД" встановлено, що на земельній ділянці - кадастровий номер 6310136600:07:045:0001, яка надана в оренду АТ "Концерн АВЕК та Ко" площею 0,7199 га, розташовано дев'ять торговельних павільйонів, на які відсутні відомості про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, та нежитлова будівля літ. "А-2". На момент перевірки будівельні роботи не проводились.

Встановити чи спростувати факт експлуатації зазначених нежитлових будівель не вдалося за можливе. Під час перевірки представниками БТІ виконано заміри нежитлових будівель поданих до обстеження по зовнішньому виміру. Загальна площа забудови торгівельних павільйонів, які цілком або частково знаходяться на земельній ділянці яка надана в оренду АТ "Концерн АВЕК та Ко", площею 0,7199га (кадастровий № 6310136600:07:045:0001), орієнтовно складає 1 879,6 м2; площа забудови нежитлової будівлі літ. "А-2" орієнтовно складає 822,4 м2.

2.13. Згідно з висновком про ступінь капітальності нежитлових будівель - торгівельних павільйонів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3) (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:07:045:0001), виконаного ТОВ "ТАНКРІАБУД", встановлено, що за формальними ознаками конструктивних рішень, конструкцій та матеріалів на підставі принципу суперпозицій обстежувані споруди торгівельного павільйону відносяться до ІІІ-ої групи будівель - капітальні, з терміном гарантійної експлуатації до 125 років.

2.14. В ході перевірки представниками ПАТ "Концерн "АВЕК та Ко" не представлено документ, що засвідчує право на виконання будівельних робіт, чи документ, що засвідчує прийняття дев'яти нежитлових будівель - торговельних павільйонів або їх частин, розташованих на земельній ділянці на вул. Раєвської, 17 у м. Харкові, до експлуатації.

2.15. Інспекцією видано ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.05.2017 №416-Пр строком до 24.08.2017.

2.16. Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.05.2017 № 416-Пр на зазначеному об'єкті встановлено факт його невиконання (акт від 25.10.2017 № 796/871-А). За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" притягнуто до відповідальності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 № 796/871-Пр строком до 25.12.2017.

2.17. Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.10.2017 № 796/871-Пр на зазначеному об'єкті встановлено факт його невиконання (акт від 15.03.2019 № 149-А). За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" притягнуто до відповідальності та видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2019 № 149-Пр-У строком до 15.05.2019.

2.18. Під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.03.2019 № 149-Пр на зазначеному об'єкті встановлено факт його невиконання (акт від 07.06.2019 № 405-А). За виявлене порушення містобудівного законодавства ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" притягнуто до відповідальності.

2.19. Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду із позовними вимогами у цій справі.

3. Короткий зміст судових рішень

3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 у справі № 922/3166/20 (суддя Новікова Н. А.) відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради до ПрАТ "Концерн Авек та Ко".

3.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд установив, що в матеріалах цієї справи не міститься жодних документів, які би свідчили про отримання відповідачем дозволу на здійснення будівництва в порядку, визначеному договором, а тому, за висновком суду, відповідач здійснив на орендованій земельній ділянці самочинне будівництво, що є порушенням умов договору оренди. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в цьому випадку має місце істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. Таким чином, на підставі комплексної оцінки доказів та обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі від 23.12.2003. Проте суд відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Щодо вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд зазначив, що відповідач користується земельною ділянкою на відповідній правовій підставі, а саме на підставі спірного договору оренди землі від
29.12.2003, який не припинив дію, не визнаний недійсним і не розірваний. За таких обставин, за висновком суду, позовні вимоги Харківської міської ради до ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" у цій частині є необґрунтованими та недоведеними. Крім того, вимога позивача про повернення земельної ділянки, є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі від 29.12.2003, а тому вона також не може бути задоволена.

3.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 у справі № 922/3166/20 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради до ПрАТ "Концерн Авек та Ко" задоволено у повному обсязі.

Розірвано договір оренди землі, укладений 29.12.2003 між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко", зареєстрований у Харківському регіональному центрі Державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 16.01.2004 №6608/04 на користування земельною ділянкою площею 0,7199 га на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136600:07:045:0001.

Зобов'язано ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" демонтувати дев'ять нежитлових будівель - торговельних павільйонів, які цілком або частково розташовані на земельній ділянці площею 0,7199 га (кадастровий номер 6310136600:07:045:0001) на АДРЕСА_2.

Зобов'язано ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" повернути територіальній громаді м.

Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 0,7199 га (кадастровий номер undefined) на АДРЕСА_2 до земель запасу міста з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

3.4. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив із того, що на час звернення (29.09.2020) позивача до суду із позовом про розірвання договору оренди від 29.12.2003, відповідачем не було усунуто допущені порушення, що не заперечується ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" та підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 03.09.2020. Таким чином, за висновком суду, допущене відповідачем правопорушення за своєю суттю не є одноразовим, має триваючий характер та не припинено на момент звернення позивача до суду з позовом. За своєю юридичною природою самочинне будівництво - це правопорушення, яке має триваючий характер. Враховуючи наведене, позов про дострокове розірвання договору оренди землі власником земельної ділянки може бути заявлено впродовж усього часу порушення його прав. У зв'язку із цим у задоволенні заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача про розірвання договору оренди землі, за висновком суду, слід відмовити.

Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про повернення земельної ділянки до земель запасу є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі. А тому, встановивши наявність підстав для задоволення позовних вимог про розірвання Договору оренди, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання АТ "Концерн АВЕК та Ко" повернути територіальній громаді м. Харкова земельну ділянку з приведенням її у придатний стан для подальшого використання.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

4.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від
08.04.2021 у справі № 922/3166/20, до Верховного Суду звернулося ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.01.2021 у справі № 922/3166/20 залишити в силі.

4.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд, ухвалив оскаржувану постанову без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, постановах Верховного Суду від
23.04.2019 у справі № 910/6631/18, постановах Великої Палати Верховного Суду від
03.04.2019 у справі № 924/1220/17; від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, від
04.06.2019 у справі № 916/3156/17, постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18, від 08.05.2018 у справі № 914/1623/17, від 27.05.2020 у справі № 910/1310/19, від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" Харківська міська рада просить відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - залишити без змін. Харківська міська рада зазначає, що підставою заявлення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі стало самочинне будівництво на земельній ділянці, що є істотним порушенням умов договору. Про існування такого самочинного будівництва міська рада дізналася за результатами проведення позапланової перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, що знайшло своє відображення в акті від 24.05.2017 №416-А. Строк для усунення порушень у сфері містобудівного законодавства за вказаним актом був встановлений ПАТ "Концерн АВЕК та Ко" до 24.08.2017. Оскільки ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" було порушено договір оренди землі саме з підстави самовільної забудови земельної ділянки, що саме по собі визнається триваючим правопорушенням, яке продовжило існувати до дати звернення із позовною заявою до суду у цій справі, то Харківською міською радою, на переконання позивача, не був пропущений строк позовної давності.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

5.2. Колегія суддів вважає, що для правильного вирішення спору у цій справі є необхідним встановлення підстав для застосування чи незастосування строку позовної давності до вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.

Водночас для вирішення питання щодо поширення позовної давності на таку вимогу слід визначити спосіб захисту права власності, про застосування якого у спірних правовідносинах просить позивач.

5.3. Верховний Суд зазначає, що частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до частини 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

5.4. Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобовґязально-правові засоби захисту права власності.

Речові засоби захисту права власності та інших речових прав покликані захищати ці права від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать: вимоги неволодіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (віндикаційний позов); вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не повґязані з володінням (негаторний позов); вимоги власника про визнання права власності.

Зобовґязально-правові позови базуються, як правило, на договорах, але можуть ґрунтуватися і на недоговірних зобовґязаннях.

5.5. При цьому положеннями статті 391 Цивільного кодексу України установлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням наведених положень законодавства власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

5.6. Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, право власності як абсолютне право має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Тому встановлення саме зазначених обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 909/392/19.

5.7. Крім того, у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 910/1310/19 викладено висновок про те, що: "умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця)."

5.8. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 викладено висновок про те, що "віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. При цьому одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів".

5.9. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 викладено висновок про те, що: "звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю".

5.10. При цьому у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18 викладено висновок про те, що: "згідно зі статтею 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Так, негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є належне позивачу право користування і розпорядження майном, а також обставини, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то відпадає і підстава для пред'явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами".

5.11. З урахуванням наведених правових позицій Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду вбачається, що позивачем за негаторним позовом може бути власник, який має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися таким майном. Водночас умовою застосування негаторного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.

5.12. Поряд із цим, під час касаційного перегляду оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду в цій справі, Верховний Суд установив, що у справі № 527/605/17 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковськ Агро" (далі - ТОВ "Новомосковськ Агро") про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання передати земельну ділянку. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3,43 га, розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області. 03.03.2009 між нею та ТОВ "Новомосковськ Агро" було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який зареєстрований 10.02.2012 Відділом Держкомзему у Глобинському районі Полтавської області. Відповідно до умов цього договору, плата за користування земельною ділянкою становить 3 % від нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки у розмірі 1 399,46 грн, яку ТОВ "Новомосковськ Агро" повинно сплачувати не пізніше 20 грудня кожного року з подальшими індексаціями. ТОВ "Новомосковськ Агро" взяті на себе зобов'язання за цим договором належним чином не виконувало, взагалі не сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою, на її звернення щодо сплати цих коштів відмовляло. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди землі від 03.03.2009, який укладений між нею та ТОВ "Новомосковськ Агро", зобов'язати відповідача передати їй земельну ділянку площею 3,43 га, розташовану на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області у стані, придатному для цільового використання.

Верховний Суд у справі № 527/605/17, скасовуючи постановою від 25.03.2020 постанову Полтавського апеляційного суду від 17.04.2019 та залишаючи в силі рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 29.06.2017, дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду із позовом про розірвання договору оренди землі, тобто з негаторним позовом, сутністю вимог за яким є усунення порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду (тобто початковий момент перебігу позовної давності зміщується із кожним новим порушенням права власника або володільця). Тому на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

5.13. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від
12.06.2019 справі № 527/600/17.

5.14. Проте колегія суддів вважає, що позов про розірвання договору оренди земельної ділянки належить до зобов'язально-правових способів захисту права власності, оскільки між сторонами існують договірні правовідносини. При цьому зобов'язально-правові способи захисту мають на меті захист інтересів власника як учасника зобов'язальних відносин і розраховані на випадки порушення цих прав особою, яке знаходиться із власником чи іншим носієм цивільного права в договірних чи інших зобов'язальних правовідносинах. Тому вимоги про розірвання договору оренди, на думку колегії суддів, не можуть розглядатися як негаторний позов, на який не поширюються норми щодо позовної давності.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 527/605/17-ц, від 12.06.2019 у справі № 527/600/17 про те, що позов про розірвання договору оренди землі є негаторним позовом, на який не поширюються вимоги щодо позовної давності.

5.15. Крім того, висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 527/605/17-ц, суперечать наведеним висновком Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, оскільки у справі № 527/605/17-ц судами було установлено, що ОСОБА_1 (позивач) є власником земельної ділянки, площею 3,43 га;
03.03.2009 між ОСОБА_1 та ТОВ "Новомосковськ Агро" (відповідач) було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Любою Ж. М., за актом приймання передачі від 03.03.2009 ОСОБА_1 передала в користування ТОВ "Новомосковськ Агро" зазначену земельну ділянку. Подібні висновки за подібних обставин справи викладені і у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 527/600/17.

5.16. Відповідно до частини 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.

5.16. Розглядаючи цю справу № 922/3166/20, Верховний Суд вважає за доцільне відступити від зазначених висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 527/605/17-ц, від
12.06.2019 у справі № 527/600/17.

5.17. З огляду на викладене, справу № 922/3166/20 необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу № 922/3166/20 разом із касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак