Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2020 року у справі №360/4111/19

УХВАЛА

Київ

25 березня 2020 року

справа №360/4111/19

адміністративне провадження №К/9901/8358/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А, Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області

на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року

у справі № 360/4111/19

за позовом Приватного малого підприємства "Конкорд"

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 360/4111/19, предметом спору у якій є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 19.08.2019 № 1256417/24202292 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 24.07.2019 № 54, визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від 05.09.2019 № 37061/24202292/2 про залишення без задоволення скарги ПМП "Конкорд" на рішення ГУ ДФС у Луганській області від 19.08.2019 № 1256417/24202292; зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 24.07.2019 № 54 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДФС, а саме: 08.08.2019.

09 грудня 2019 року рішенням Луганського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19.08.2019 № 1256417/24202292 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 24.07.2019 № 54. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 54 від 24.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДФС, а саме 08.08.2019. В задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДФС України від
05.09.2019 № 37061/24202292/2 про залишення без задоволення скарги ПМП "КОНКОРД" на рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 19.08.2019 № 1256417/24202292 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної від 24.07.2019 № 54, складеної приватним малим підприємством "Конкорд", відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у Квитанціях вказано критерій ризиковості, визначений виключно листом ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18. При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 360/4111/19 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Суд звертає увагу на те, що у постановах Верховного Суду неодноразово викладалися висновки у справах з подібними правовідносинами, зокрема у постанові від 21 травня 2019 року у справі №620/3556/18 (К/9901/9356/19).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі-Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень ~law18~ Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації ~law19~, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із ~law20~ та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із ~law21~.

21 лютого 2018 року на виконання вимог ~law22~ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, слід врахувати, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Порушення податковим органом законодавства при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних призвело до протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналізуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов до висновку, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №360/4111/19 відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 360/4111/19 за позовом Приватного малого підприємства "Конкорд" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І. А. Гончарова

І. Я. Олендер