Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.06.2019 року у справі №240/2259/19

УХВАЛА

24 червня 2019 року

Київ

справа №240/2259/19

адміністративне провадження №К/9901/16803/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у справі 240/2259/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року повернуто особі, яка її подала.

Пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Перевіряючи касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року, колегія суддів виходить з наступного.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року з підстав не виконання ухвали апеляційного суду від 16 квітня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Проаналізувавши зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1, третьою особою (за змістом заяви -"третя сторона"), що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача зазначено Громадську організацію "Проти придурків та ідіотів".

Приписами статті 296 КАС України визначено форму та зміст апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 296 КАС України передбачено, що в апеляційній скарзі, крім іншого, зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;

2) найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

6) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;

7) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) перелік матеріалів, що додаються.

З аналізу вказаних положень статті 296, приписів статті 293 та пункту 3 частини 1 статті 294 КАС України можна дійти висновку, що в разі оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивач та третя особа подають окремі апеляційні скарги, зміст та форма яких мають відповідати приписам статті 296 КАС України. На обґрунтування апеляційних скарг позивач та третя особа мають навести доводи із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування судом першої інстанції норм права, також належить вказати вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга підписана ОСОБА_1 - позивачем у справі та головою Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" - третя особа, тобто не можливо встановити хто виступає апелянтом в даній справі.

Доводи скаржників у справі та вимоги щодо судового рішення, яке оскаржується - не розмежовано.

З огляду на вищенаведене, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року залишено без руху.

Апелянту запропоновано протягом 5 днів з моменту отримання ухвали, виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме подати нову апеляційну скаргу, приведену у відповідність до вимог ст. 296 КАС України з виправленням недоліків, зазначених в ухвалі та з наданням копій виправленої апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Недоліки у встановлений судом строк апелянт не усунув.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про повернення апеляційної скарги з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині 3 статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 169, 248, 294, 328, 332, 333 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у справі 240/2259/19.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. В. Жук

Судді Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко