Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.04.2019 року у справі №420/5464/18

УХВАЛА

22 квітня 2019 року

Київ

справа №420/5464/18

адміністративне провадження №К/9901/11289/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №420/5464/18 за адміністративним позовом Ізмаїльської міської ради до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

встановив:

Ізмаїльська міська рада звернулась до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2018, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Ізмаїльська міська рада 17.04.2019 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Водночас позивачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №420/5464/18 є вимоги про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації №3149/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 17.07.2018 "Про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки".

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не навів переконливі обставини, в чому полягає порушення його прав, свобод або законних інтересів прийняттям вказаної податкової консультації індивідуального характеру для Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №420/5464/18 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Донецького Одеського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 у справі щодо визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації №3149/6/99-99-12-02-03-15/ІПК від 17.07.2018 "Про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки", не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити Ізмаїльській міській раді у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від
27.12.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
02.04.2019 у справі №420/5464/18 за адміністративним позовом Ізмаїльської міської ради до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду