Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.03.2021 року у справі №160/5836/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

22 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/5836/20

провадження № К/9901/8018/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 160/5836/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35, який становить 0,41063, із виплатою на користь ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи від дня проведення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі рішення суду і в подальшому, щомісячно, довічно, із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35, який становить 0,41063, із врахуванням до стажу роботи, що дає право на пенсію та здійснення перерахунку пенсії, періоду часу проходження ОСОБА_1 служби у Збройних Силах з 22.04.1979 по 26.05.1981 та періоду часу навчання в Київському інституті народного господарства ім. Д. С. Коротченко з 1983 по 1989 роки;

- здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35, який становить 0,41063, за період часу з
11.12.2012 (дня призначення ОСОБА_1 пенсії за віком) до дня проведення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі рішення суду, виплативши на користь ОСОБА_1, недоотримані грошові суми пенсії за віком за весь період часу з 11.12.2012 і до дня проведення перерахунку пенсії за віком, на підставі рішення суду, які становлять різницю між грошовим сумами пенсії за віком ОСОБА_1, які мають бути нараховані ОСОБА_1, та грошовими сумами, які фактично нараховані ОСОБА_1, за період часу з 11.12.2012 і до дня проведення перерахунку пенсії за віком згідно рішення суду, з врахуванням до стажу роботи, що дає право на пенсію та здійснення перерахунку пенсії, періоду часу проходження ОСОБА_1, служби у Збройних Силах з 22.04.1979 по 26.05.1981 та періоду часу навчання в Київському інституті народного господарства ім. Д. С. Коротченко з 1983 по 1989 роки;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у нездійсненні вищеназваного перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1, яка викладена у тексті відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.12.2019 № 8898/І-09 "Щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписами пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині 6 статті 12 КАС України закріплено перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положеннями пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник через дії Довгинцівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача та її виплати із застосуванням коефіцієнту страхового стажу з урахуванням кратності 1,35%. Тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійного забезпечення, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України.

Водночас за правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно було, на думку скаржника, здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35%, який становить 0,41063, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.

Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності, оскільки скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Водночас суд касаційної інстанції бере до уваги, що висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі, узгоджуються з правовими позиціями суду касаційної інстанції, які викладені в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 822/3781/17, від 12.11.2020 у справі № 260/401/19.

Своєю чергою колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених правових позицій.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 160/5836/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб