Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.03.2020 року у справі №810/3518/17

УХВАЛА

18 березня 2020 року

Київ

справа №810/3518/17

адміністративне провадження №К/9901/5537/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фора" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.07.2017: №000997420, №0009984201, №0009994201.

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. На обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що апеляційна скарга подана Офісом великих платників податків ДФС була повернута судом апеляційної інстанції через несплату судового збору у зв'язку із обмеженим фінансуванням, проте повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від
02.04.2019 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 15.10.2019 платіжне доручення про сплату судового збору від
28.08.2019 до суду апеляційної інстанції не було надано, тоді як копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав 19.09.2019.

При сплаті судового збору 28.08.2019 платіжне доручення до суду було подано
19.10.2019.

Суд апеляційної інстанції дав правильну оцінку доводам відповідача щодо поважності причин пропуску строку як необґрунтованим, оскільки обставини, на які посилається відповідач (відсутність належного фінансування витрат на сплату судового збору) фактично не було.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишено без руху як таку, що подана з пропуском встановленого частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку на апеляційне оскарження, а підстави, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу протягом десяти днів з моменту отримання її копії надати до апеляційного адміністративного суду заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

02.01.2020 на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 відповідач подав до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019, не зазначивши, однак інших підстав для поновлення строку, окрім як тих, які згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 були визнані неповажними.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019, не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від
02.04.2019).

26.02.2020 Офіс великих платників податків ДФС подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що вперше апеляційну скаргу подано в межах визначеного частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку, що свідчить про те, що ним вживалися усі можливі заходи щодо реалізації права на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Доводи відповідача, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки як вже зазначено вище, документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги не був поданий в установлений згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від
04.09.2019 строк не з причини відсутності у відповідача фінансової можливості сплатити судовий збір. Обставини, що стосуються організації роботи відповідача, як суб'єкта владих повноважень, обгрунтовано не взяті апеляційним судом до уваги при вирішенні питання щодо дотримання відповідачем строку на звернення з апеляційною скаргою.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Отже, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і органи Державної податкової служби зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, і не можуть отримувати режим "послаблення" при вирішенні судом питання про поновлення строку на оскарження судових рішень.

Законодавче обмеження строку на оскарження судового рішення в адміністративній справі обумовлено, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Л. Желтобрюх

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду