Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.03.2019 року у справі №539/2741/17

УХВАЛА

21 серпня 2019 року

Київ

справа №539/2741/17

адміністративне провадження №К/9901/17196/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2017 року у справі № 539/2741/17 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 539/2367/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про виплату допомоги до 5 травня за 2012 рік,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.10.2017 у справі №539/2741/17 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
02.04.2018 у справі №539/2367/17.

Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків касаційної скарги - запропоновано обґрунтувати вимоги із викладом того, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, та запропоновано надати докази на підтвердження поважності пропуску нею строку на касаційне оскарження рішень суду.

У межах встановленого судом строку до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо усунення недоліку касаційної скарги, до якої додані копії виконавчого листа від 13.11.2012 та копії медичних документів.

Згідно копії довідки № 36 від 31.01.2018, ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку та лікуванні в поліклінічному відділенні Лубенської КЦМЛ з приводу ряду захворювань.

З копії виписного епікризу № 8456 вбачається, що скаржниця перебувала на лікуванні з 30.07.2018 по 19.08.2018.

Відповідно до довідки № 66, ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у 2018 році, проте з наданої позивачем копії неможливо встановити коли вона видана і в який період ОСОБА_1 перебувала на лікуванні. Крім того, зазначення року у відбитку медичного штампу на чорно - білій копії скаржником проставлено самостійно, що дає підстави для сумніву в її автентичності.

Відповідно до копії виписки № 2603 від 08.01.2019, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 19.12.2018 по 08.01.2019.

Аналізуючи дані копій медичних документів в сукупності, суд прийшов до висновку, що скаржником не було надано об'єктивних доказів пропуску строку на касаційне оскарження з моменту отримання копії судового рішення - 07.06.2018 до моменту закінчення строку на оскарження - 09.07.2018.

Крім того, вимоги ухвали від 24.06.2019 в частині обґрунтування вимог із викладом того, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права також виконано не було, так як висловлювання щодо будь - яких порушень, які не містять фактичних даних (конкретних посилань на положення Закону) є оціночними судженнями і не могли розцінюватись судом як обґрунтовані вимоги до суду.

Ухвалою суду від 23.07.2019 ОСОБА_1 було продовжено строк, встановлений ухвалою Верховного Суду від 24.06.2019.

На виконання вимог вказаної ухвали, ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків в якій вказала, що підтвердження поважності причин пропуску нею строку на касаційне оскарження вже було нею зазначені і на підтвердження додано відповідні документи.

Крім того, скаржником знову не було конкретизовано у чому саме полягає порушення норм права судами першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, скаржником вимоги ухвали Верховного Суду від 23.07.2019 не виконані.

Згідно частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, та те, що станом на 21.08.2019, строк встановлений судом для усунення недоліків касаційної скарги закінчився, проте скаржником встановлені судом недоліки не усунуто, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 251, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 жовтня 2017 року у справі № 539/2741/17 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 539/2367/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про виплату допомоги до 5 травня за 2012 рік- повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає..............

С. Г. Стеценко,

Суддя Верховного Суду