Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2020 року у справі №400/454/20

УХВАЛА

20 травня 2020 року

Київ

справа №400/454/20

адміністративне провадження №К/9901/12914/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція" на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція" до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція" (далі - ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція") звернулося до суду з адміністративним позовом до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Вознесенський МВ ДВС Південного МРУ МЮ (м. Одеса)), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача; зобов'язати орган ДВС закінчити виконавче провадження №53234151 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"; зняти всі обтяження (арешти) з рухомого та нерухомого майна і всіх грошових коштів ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція".

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року позов задоволено частково. Знято арешт з нерухомого та рухомого майна, всіх грошових коштів ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція" накладений постановами державного виконавця Вознесенського МВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області у межах виконавчого провадження №53234151. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу та прийнято в цій частині нове судове рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року залишено без змін.

15 травня 2020 року ТОВ "Вознесенська протиерозійна станція" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу, просило скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове про задоволення клопотання про стягнення вират на правничу допомогу у повному обсязі.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За такого правового регулювання та обставин справи оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ і позивач таких обставин не зазначив. Тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Оскільки предметом спору у цій справі є бездіяльність органу державної виконавчої служби і наслідки розгляду скарги не впливають на формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 248, частиною 3 статті 333 КАС України, Cуд

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція" на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція" до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська