УХВАЛА

19 липня 2021 року

м. Київ

справа № 560/1778/19

провадження № К/9901/12881/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

установив:

08 квітня 2021 року зазначену касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку.

12 квітня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року визнано поважними причини пропуску Хмельницьким зональним відділом Військової служби правопорядку строку на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року в адміністративній справі № 560/1778/19 і поновлено цей строк. Разом з цим касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням належних обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Так, суд роз'яснив, що скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

На виконання вказаного ухвали 29 червня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла уточнена касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу та подану на виконання вимог ухвали від 09 червня 2021 року уточнену касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, суд установив, що її автор посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права стосовно відшкодування в повному обсязі майнової (прямої) шкоди (збитків) завданої військовослужбовцем під час проходження військової служби.

Так, пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Однак, таке обґрунтування підстав звернення з касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас по тексту уточненої касаційної скарги є посилання на постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 802/2196/17-а, від 12 червня 2018 року у справі № 2н-821/597/15-а, а також постанови Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 805/4341/16-а, 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/8070/14 (454/2641/14-а) та від 19 червня 2019 року у справі № 815/1918/15.

Проте недостатньо самого лише зазначення постанови, оскільки скаржник повинен вказати щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок, а також обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

При цьому, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

З огляду на викладене, вимоги ухвали Верховного Суду від 09 червня 2021 року не виконано, уточнена касаційна скарга не містить належно вмотивованих підстав для касаційного оскарження, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Таким чином, перевіркою змісту поданої уточненої касаційної скарги встановлено, що у ній не містяться належно вмотивованих визначених законом підстав для касаційного оскарження судового рішення в касаційному порядку, натомість, уточнена касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі належно вмотивованих визначених законом підстав для касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Отже, заявник не усунув недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №560/1778/19 повернути особі, що її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

О. Р. Радишевська