УХВАЛА

18 лютого 2019 року

Київ

справа №826/26757/15

адміністративне провадження №К/9901/1088/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., суддів Бевзенка В.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №826/26757/15 за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області, Баришівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області про скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2019 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою (надіслано засобами поштового зв'язку 29.12.2018 року).

Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №826/26757/15 було залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги в частині її оформлення.

07 лютого 2019 року на адресу Суду надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до ч.3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Разом з тим, згідно п.2 ч.2 ст.333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п.2 ч.2 ст.333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Предметом касаційного оскарження в цій справі є ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №826/26757/15 про відмову у роз'ясненні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області, Баришівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області про скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, зокрема, було стягнуто з Баришівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05 листопада 2015 року до моменту поновлення на роботі з урахуванням інших виплат, що підлягають виплаті у зв'язку з його незаконним звільненням.

Позивачем було подано заяву про роз'яснення постанови суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи її тим, що резолютивна частина рішення не містить конкретної суми коштів, які мають бути стягнуті на користь позивача за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України передбачено, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення пов'язана з незрозумілістю рішення як для сторін, так і для державного виконавця.

Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що питання щодо визначення конкретної суми що підлягає стягненню, яке порушено заявником, не належать до інституту роз'яснення рішення, адже роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без зміни змісту рішення, що у даному випадку, не вбачається можливим.

Отже, правильне застосовування норми права, в даному випадку стосовно правомірності відмови в роз'яснення рішення, оскільки вказане призведе до зміни змісту рішення, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги.

Аналізуючи зазначені норми права та враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №826/26757/15 за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області, Баришівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області про скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа