Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2021 року у справі №540/84/20

УХВАЛА

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 540/84/20

адміністративне провадження № К/9901/8052/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від
13.08.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
03.02.2021 у справі №540/84/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілипоїли" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

09.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Одеській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від
13.08.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
03.02.2021 у справі №540/84/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 03.03.2021).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів суду апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 року № 05350506 в частині застосування штрафних санкцій за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

При цьому, судами попередніх інстанцій враховано висновки Верховного Суду України, висловлені у постанові від 30.04.2020 у справі № 803/954/14, відповідно до яких сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Підставою для касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 30.04.2020 у справі № 803/954/14.

Доводи касаційної скарги податкового органу не містять обґрунтованої необхідності відступлення від правового висновку, що викладений у вказаній постанові. В касаційній скарзі не вказано конкретну норму права, від висновку щодо застосування якої слід відступити та не зазначено, який висновок скаржник вважає правильним. Натомість, скаржник лише висловлює свою незгоду із висновками судів першої та апеляційної інстанцій. В касаційній скарзі податковий орган цитує положення податкового законодавства та викладає фактичні обставини справи.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі №540/84/20 повернути скаржнику.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяІ. А. Васильєва