Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.08.2021 року у справі №810/66/17

УХВАЛА

17 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 810/66/17

адміністративне провадження № К/9901/27979/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., перевіривши касаційну скаргу Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі №810/66/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання незаконними дій, стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Технополіс-1" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, в якому просило:

- визнати незаконними дії Києво-Святошинського РВДВС ГТУЮ у Київській області щодо стягнення з банківського рахунку позивача коштів у розмірі: 111 964,65
грн;

- стягнути з відповідача кошти у розмірі: 111 964,65 грн;

- зобовязати закінчити виконавчі провадження № 42622828,42622914 від 26 січня 2012 року, №30827958 від 14 березня 2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, яка полягала у неналежному та несвоєчасному виконанні постанов органів захисту прав споживачів №529/04-20 та №528/04-20 від 24 грудня 2013 року та №462 від 26 грудня 2011 року в частині порядку, способу та процедури вчинення виконавчий дій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року скасовано, та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено:

- визнано незаконними дії Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області щодо стягнення з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" коштів у розмірі: 111 964,65 грн з яких: 26395,36 грн за платіжною вимогою №42622914/2 від 14 грудня 2016 року, 41126,00
грн за платіжною вимогою №42622582828/2 від 14 грудня 2016 року, 44443,25 грн за платіжною вимогою №30827958/2 від 14 грудня 2016 року;

- стягнуто з Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" кошти у розмірі: 111
964,65 грн;

- зобов'язано Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області закінчити виконавчі провадження: ВП №42622828 (відкрите 14 березня 2014 року) з виконання постанови №529/04-20 виданий 24 грудня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Сумській області про стягнення штрафу 37341,82 грн; ВП №42622914 (відкрите 14 березня 2014 року) з виконання постанови №528/04-20 виданий 24 грудня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Сумській області про стягнення штрафу: 23950,36 грн; ВП №30827958 (відкрите 26 січня 2012 року) з виконання постанови №472 виданий 26 грудня 2011 року УуСЗПС у Херсонський області;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" судові витрати у розмірі: 6420,68 грн.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 30 липня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт вказаної статті.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції із урахуванням вимог частини 4 статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судом попередньої інстанції судове рішення ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі №810/66/17.

Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі №810/66/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання незаконними дій, стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена................

Н. М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду