Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.02.2021 року у справі №520/5467/2020

УХВАЛА

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 520/5467/2020

адміністративне провадження № К/9901/3483/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 520/5467/2020 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

УСТАНОВИЛ:

01 лютого 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку
27.01.2021).

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Четвертої кадрової комісії Генеральної прокуратури України (далі - відповідач-2), в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення № 33 кадрової комісії № 4 Генеральної прокуратури України від 19.12.2019 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації;

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №2163ц від 21.12 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України та органів прокуратури;

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника третього наділу процесуального керівництва Другою управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) або на рівнозначній посаді прокурора Офісу Генерального прокурора та в органах прокуратури;

рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допустити до негайною виконання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про поновлення стоку на звернення до суду, оскільки оскаржуване рішення кадрової комісії, яке стало підставою для винесення оскаржуваного наказу про звільнення позивач отримав на прикінці березня 2020, а отже, з цієї дати має обраховуватися місячний строк на звернення до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні просила адміністративний позов залишити без розгляду з тих підстав, що позивач був обізнаний про результати проведення оцінювання, вже після оголошення результатів, а отже звернення до суду за захистом порушеного права відбулося поза межами строків, встановлених ст.122 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року, яка була залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, клопотання представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду та поновлення строку - залишено без задоволення. Клопотання представника Офісу Генерального прокурора про залишення без розгляду адміністративної справи задоволено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів - залишено без розгляду.

Суди вказали, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом, оскільки з наказом про звільнення позивач ознайомлений 23.12.2019, що підтверджується його підписом (а. с.6 зворотній бік, т.2).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ознайомившись із наказом від 21.12.2019 № 2163ц позивач достеменно знав, що підставою для його звільнення стало неуспішне проходження атестації.

При цьому з позовом ОСОБА_1 звернувся лише 27.04.2020 року, тобто з пропуском встановленого ч.5 ст.122 КАС України строку, відповідно до якої для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, а також не підтверджено жодних обставин, котрі були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказав, що ним дотримані строки звернення до суду, оскільки лише 30.03.2020 року він був ознайомлений з рішенням № 33 кадрової комісії № 4 "Про неуспішне проходження прокурором атестації" від
19.12.2019 року, зі змісту якого він зміг визначити конкретні підстави для його звільнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з адміністративним позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Причини, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом в межах розумного строку, скаржником не зазначені.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Також, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом є неповажними.

Відповідно до ч.3, 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди правильно застосували положення пункту 8 частини 1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 520/5467/2020 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. Е. Мацедонська

Н. В. Шевцова