Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.12.2018 року у справі №826/5572/16
Постанова ВП ВС від 05.06.2019 року у справі №826/5572/16

УХВАЛА

13 грудня 2018 року

Київ

справа №826/5572/16

провадження №К/9901/34803/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бордюк Ірини Юріївни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. від 01 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Саприкіної І.В., Карпушової О.В., Кучми А.Ю. від 04 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позивачі звернулись з адміністративним позовом до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бордюк Ірини Юріївни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому просять: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бордюк Ірини Юріївни від 25.11.2015 року (індексний № 26441769) про державу реєстрацію права ОСОБА_5 на 89/100 частин домоволодіння № АДРЕСА_1; визнати нечинним та скасувати Свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на 89/100 частин домоволодіння № АДРЕСА_1, видане 25.11.2015 р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановляючи зазначені рішення, суди виходили з того, що спірні правовідносини в даній справі пов'язані з порушенням права власності на спільну часткову власність, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Касаційна скарга обґрунтована тим, що спірні правовідносини мають саме адміністративний характер, оскільки державний реєстратор Бордюк І.Ю. діяла від імені держави як суб'єкт владних повноважень.

6. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подали заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, в яких погоджуються з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважають їх обґрунтованими та законними та просять залишити їх без змін.

7. ОСОБА_3, Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бордюк Ірина Юріївна, Управління державна реєстрація Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_7 заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року не подали.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Відповідно до частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

9. Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

10. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

11. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

12. Європейський суд з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві.. керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про те, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бордюк Ірини Юріївни, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення - передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В.Коваленко

Судді: Я.О.Берназюк

М.І.Гриців